5

Обожнюю Лиса за непередбачуваність його романів. Кожна наступна книжка не схожа на попередню. Пану Лису вдається писати книжки різними стилями, різними мовами, вигадувати різноманітні сюжети. Серед його творів є й психологічні трилери, й суто чоловічі романи, й загадкові детективні історії, й історичні романи. Цього разу перед нами те що я б охарактеризувала сучасною жіночою прозою. Так саме жіночою, не любовним романом, а просто жіночою літературою.
Вельми простенький сюжетець, не без містичного присмаку. Було декілька сцен, які б я виключила з роману, і він від цього б не скільки не постраждав, а мабуть й виграв. І якщо одна сцена, то просто не змога автора красиво вийти з ситуації (з Великою кішкою), то друга скоріше дань сучасним романам, спроба вставити пікантну сексуально сцену до твору, як на мене не дуже вдала.
Анотації та відгуки на улюблених письменників перед прочитанням нового твору не читаю. Тому навіть не уявляла з чим зустрінусь на сторінках твору. Знала тілько що буде гарна поліщуцька говірка. Можливо декому не подобається коли автори в українських творах використовують не тільки літературну мову, а мені дуже подобається вкраплення таких іноді чудернацьких на слух слів.
Дві сюжетні лінії. Перша розповідає про поліське село Кукурічки, в якому проживає юродивий Іванко. Тільки іноді він здається більш нормальним ніж оточуючи його люди, з пиятикою, забобонами, прагненням до чогось незрозумілого. Друга розповідає про відому чорну супермодель (і хоч автор нарік її Таумі, кожен зможе впізнати в ній реальну людину, як і її російського коханця) та африканські вірування.
В якийсь момент за неймовірного збігу дві сюжетні лінії перетнуться.
Дякую пане Володимире за цю придибенцію.