3

Дуже жорстокий роман. Зовсім не цього хотілося нині. Але через відсутність електропостачання протягом кількох діб довелося-таки прочитати книгу, що вже пару років стоїть на полиці.

Насправді вона цікава. Автор багато розповідає про життя індіанців, їхні звичаї. І хоч часто вони здаються дивними чи навіть абсурдними, є й такі, що викликають посмішку.

Розповідь ведеться від кількох дійових осіб. Полковник, від якого бере свій початок велика родина Мак-Каллоу (принагідно дякую за генеалогічне дерево на початку книги), був жалюгідним полоненим у індіанців, але потім став впливовим бізнесменом. Зрозуміло, що він прагнув передати справу своїм нащадкам. Однак його син Пітер - суцільне розчарування для батька. Він не має того внутрішнього стрижня, що в Полковника, він засуджує жорстокість щодо інших людей і він не може, як його власний батько і власні діти, вбивати всіх, хто слабший чи менш захищений. Про це Пітер розповідає радше з гіркотою, адже він зовсім не вписується в родину.

Натомість дуже добре вписується третій "голос" роману - правнука Полковника. Це справді людина, якою він міг пишатися, бо заради сімейної справи вона забула про все інше, насамперед про своїх дітей. Тому її старість у величезному будинку самотня.

Укотре переконуюся, що американська література безжальна, адже описує життя без прикрас. Часом хочеться менше депресивності і більше добра від книжок. Хоч би від них.