"А між тим вам відома і правда, ось вона: деякі негри брешуть, деякі негри аморальні, деяких негрів мають боятися жінки – і білі, і чорні. Але те саме можна сказати про все людство, а не тільки про одну расу. У цій залі не знайдеться жодної людини, яка ніколи не брехала в своєму житті, ніколи не чинила аморально, і немає у світі чоловіка, який би хоч раз не подивився на жінку з пожадливістю".

Книга, яка розкриває очі. Вивертає нутрощі, потім ставить їх назад і б'є цеглиною по голові. Хочеться вити від людської жорсткості, від упередженості і обмеженості, що не може вийти за рамки власних стереотипів.

Я прочитала декілька книг про расову нерівність, в яких проблема чорношкірих відкривалася з різних сторін і протягом різних часових відрізків. Ця - найболючіша, бо світ показано через призму світосприйняття дітей, яких соціум ще не перекроїв на свій манер, не згорбатив і не заклав у голову низку упереджень.

Коли білого, яким би останнім покидьком він не був, ставлять на десять щаблів вище за чорного - це хвороба суспільства. Коли людей з іншим кольором шкіри взагалі не вважають за людей - це хвороба суспільства, піднесена у квадрат. З часів написання "Вбити пересмішника" Америка зробила великий крок вперед, переглянула своє бачення до свого різнобарвного населення і меншин. Але і досі відголоски тих упереджень, дурних і закоркованих стереотипів дають про себе знати, з'являючись тут і там.

І знаєте, що я вам скажу? Людські якості ніколи не визначаються ні національністю, ні кольором шкіри, ні статтю. Сумно, що дехто забуває про це у 21 столітті.

Читайте "Вбити пересмішника", якщо ще не познайомилися з книгою. Вона однозначно варта того.

11 понравилось

752

Отзывы о книге Вбити пересмішника

Вбити пересмішника

Комментарии 0