3.5

Колись в магазині я побачила обкладинку цієї книжки, і захотіла її прочитати. Вирішила, що буде гарно послухати її в аудіоформаті у начитці Ігоря Князєва.

Це була мабуть найдовша книга в моєму житті, бо слухала я її три місяці. Було нуднувато, слухала раз-два на тиждень. Спочатку, коли вони летіли, було нормально. Потім, коли облаштовували життя на Марсі, було дуже нудно. Потім я втягнулася і вже хотіла дізнатися, чим справа закінчиться. Потім я дізналася, що є ще дві книжки продовження і подумала, що ні, досить цього з мене. Потім я подумала, що хм, в цьому щось є, треба послухати далі. Так що хоч книга і закінчилася, але історія не завершена, і колись я обов'язково прослухаю далі.

Загалом можу сказати, що це не найцікавіша книга в моєму житті, але цікаво було слухати про колонізацію Марсу, облаштування побуту, дрязги і сварки між людьми, бо навіть якщо втекти на безлюдний острів, у гори, на Марс, все одно людська природа залишиться з людьми, і буде тим гірше, чим більше людей буде прибувати і між собою контактувати.

Ще автор піднімає питання екології і раціонального використання ресурсів. Земляни прибули на Марс і активно почали його терраформувати - заселяти мікроорганізмами, піднімати температуру і т.д. (опустимо питання, наскільки це реально, бо це фантастика, там і корови можуть говорити). Що правильніше - залишити все як є і мінімально втручатися в нову землю чи використовувати Марс як сировинний додаток, не сильно думаючи, як ці дії вплинуть на подальшу долю планети?

Цікаво, що буде далі, бо померли багато ключових персонажів - навіть Френка вже нема, а більшість людей з першої сотні, з тих, хто вижив, уже старі, а ще ці революції і природні катаклізми, і жити як раніше неможливо, все звичне життя зруйноване і земляни постійно хочуть тримати марсіан у покорі.

Поки не закінчую для себе цю історію, але і швидкого продовження не буде.