4 Книга з ароматом помаранчів

Уявіть, що раптом вам прийшло послання з минулого. Від рідної людини, яку ви майже не памятаєте, але нестямно потребуєте. Воно одночасно дає відповіді на численні питання і водночас породжує нові. Книга «Помаранчева дівчинка» Юстен Гордер і є таким посланням.

Короткий опис: одного дня 15-річний хлопець на ім'я Ґеорґ, котрий проживає з мамою та вітчимом, отримує листа, адресованого йому батьком, який помер 11 років тому. З листа Ґеорґ дізнається зворушливу історію кохання батька й Помаранчевої дівчинки, котра виникла з раптової зустрічі у трамваї. Також батько ставить Ґеорґу питання про сенс життя та смерті, на які він має відповісти самостійно.

До мене в руки ця книга потрапила у правильний час, адже мені здається, щоб сприйняти її правильно потрібно бути на певній хвилі. Розпочавши читати цей невеличкий роман всього лише у 150 сторінок, я не могла заснути поки не дізналась історію до кінця.

Лист від батька, який читає Ґеорґ складає ¾ книги, все інше – це міркування сина про все написане батьком. Як тільки чуттєво батько звертається в майбутнє до свого дорослого сина та як тільки зворушливо спостерігати за реакцією Ґеорґа на події, які той описує. Хоча ці двоє знаходяться у різних роках, а то й століттях, лист дарує можливість, хоча б недавно, але по-спражньому поговорити, по-чоловічому. Батько розповідає про свої юнацькі роки, перше кохання, переживання, вибори, які йому довелося прийняти в житті. Він звертається до сина як до дорослого, як до рівного. І хоча спершу, Ґеорґ сприймає цей лист як непотрібне ятрування старих ран, наприкінці він щиро вдячний батькові за такий подарунок.

Мене ця історія зачепила. Чого приховувати, на останніх сторінках я навіть розплакалась.
Звісно, манера викладу своєрідна, мабуть, це особливість норвезького світобачення, але до неї швидко призвичаюєшся.

Єдиний мінус цієї книги – переклад. Таке враження, ніби вона видавалася нашвидкоруч. Багато помилок, які ріжуть око, та і оформлення бажає кращого. І у мене велике питання чому для назви обрали «дівчинку», а не «дівчину». Але то я вже так, чіпляюсь)
Якщо у вас є попереду вільний вечір, і ви шукаєте невеличку зворушливу історія, яка його прикрасить, «Помаранчева дівчинКа» ідеальний варіант.