4

32 короткі оповідання, як 32 відкриті рани. Вони свідчать, вони болять і чомусь так довго не загоюються. Війна в Нагірному Карабасі, яка за 6 років забрала тисячі життів, понівечила долі чи не кожної сім’ї у маленькому прикордонному містечку Берд. Але тим, хто вижив, треба жити далі. Війна ж наче скінчилася… Чи ні?
Насправді вона лише переродилася – в затяжний конфлікт між азербайджанцями та вірменами, відголоски якого чутно й до сьогодні.

Ніби криваво-червоні намистинки, історії, написані Наріне Абґарян, нанизуються одна по одній на сторінки книжки «Далі жити». Вони всі різні, але всі про одне й те ж. Розповідають про людей, які хоч опинилися по різні сторони конфлікту, але страждають однаково: втрачають найрідніших, потерпають від жахів війни, отримують рани тілесні і душевні. При чому другі – мабуть, гірші, бо з ними ще жити решту життя.

Кожне оповідання починається особливою ілюстрацією – ніжним рисунком, від якого віє ностальгією. Це додає особливої щирості книзі.