3.5

Коли я побачила анонс цієї книги, відразу в неї закохалася. А ще ці малюнки, воно все таке мімімі, що от прям дуже хочеться собі на поличку. До мене книга дісталася далеко не відразу, а ось прочиталася ледь чи не за вечір. І, якщо відверто, я очікувала чогось схожого на "Повітряний замок Лапута", пригадуєте? Але ні.

Прекрасна ідея у книги — робот у дикій природі. Корабель, що віз вантаж роботів, потрапляє у шторм, і лише один робот щасливо переживає кораблетрощу — робот РОЗЗУМ, вона ж Роз. Роз опиняється на безлюдному острові, де є сила-силенна тварин, але жодної цивілізації — без навіть найменшого уявлення, що вона тут робить і як поводитися далі. Звісно, спочатку звірі сприймають її за чудовисько, проте згодом придивляються і товаришують. Роз навіть починає доглядати за гусеням, котре щойно вилупилося, однак залишилося без батьків. Роз постійно вчиться і врешті весь острів стає її домом, а звірі — найкращими друзями.

Дуже хороший і цікавий задум, а ось виконання… тут мене книга розчарувала :( Місцями оповідь дуже наївна, як для дошкільнят, а місцями — занадто складна: наприклад, про те, що звірі екскрементами (так і написано) дружно удобрюють сад... Тварини нібито просто тварини, дикі, зі своїми звичками і розподілом на хижаків і жертв, але при цьому вчаться здобувати вогонь, будують хатки, та й емоції у них постійно як людські. А часом мені просто хотілося зробити фейспалм — "шкода, звісно, що багато звірят замерзло насмерть цієї зими, зате вони стали добривом для острова і він буятиме квітами навесні!" Або: ось у вашої мами є кнопка живлення, і не факт, що після перезавантаження вона буде тією ж і все згадає (в тому числі і вас). Ви натиснете кнопку? Таааак, звісно, дуже-дуже кортить! Ось серйозно?

Таких моментів, звісно, по книжці небагато, і, можливо, я просто прискіпуюся, а для маленьких дітей все це буде цілком добре. Книжка добра і мила (часом занадто...), легко читається, а ще тут гарні малюночки :)