Він любив дощ, любив відчуття самотності під дощем, коли стаєш не таким як усі. Адже коли інші розбігаються, мов миші, прикриваються парасольками, поліетиленовими пакетами і з жахом поспішають під перше-ліпше прикриття, ти спокійно йдеш вулицею, мокрий і щасливий.