" Ми можемо мучити наших підопічних безперервними спокусами, бо готуємо їх собі на поживу, і чим стійкіше їхня воля протистоїть цим спокусам, тим краще. Він не може "спокушувати" на чесноти так, як ми спокушаємо на гріхи. Ворог хоче навчити їх ходити і тому забирає він них свою руку; і якщо в них з`являється бажання ходити, то Він задоволений навіть тоді, коли вони ходять спотикаючись. Не обманюй себе Шеншеню! Ніколи наша справа не перебуває в більшій небезпеці, ніж тоді, коли людина, вже не бажаючи того, все ще намагається виконувати волю Ворога і оглядає всесвіт, в якому, здається, й сліду Його не видно, і запитує, чому Він покинув її, і все ще поклоняється Йому."