Внутрішнє психічне існування людини є постійний, ніколи неустанний процес приведення себе до задоволення собою. Задоволення собою є необхідна умова можливости існування людини. Без цього треба вбити себе, бо невдоволення іншими можна уникнути тим, що утекти від них. Од себе ж утекти можна тільки в небуття. Через те то так багато мізерних, щкідливих, злих і злочинних людей може існувати й навіть бути веселими. Вони примирили в собі невдоволення, знайшли собі виправдання й перед собою почувають себе правими. Ті ж, які цього не в силі зробити, загибають, бо найзагубніша ворожнеча з самим собою.