Издания и произведения

Роман представляет собой дневник 83-летнего обитателя дома престарелых. Главное развлечение здесь – телевизор и совместные игры, главное соревнование – у кого больше болячек и опухолей, главная интрига – что будет в меню на ужин и кто умрет раньше. А главный враг – сорокадвухлетний директор, госпожа Стелваген, которая работает в доме престарелых всего полтора года, но уже успела навести здесь абсолютный порядок. Регламентировано все, от температуры в комнатах, весьма низкой и не всем подходящей, до времени игры в Бинго, по поводу которого у каждого есть свое собственное мнение. А после того, как в аквариуме умирает несколько рыбок, она,…

Хендрік Грун став героєм у Нідерландах і нестримно підкорює весь світ: його щоденник перекладено 20 мовами, готується екранізація, а кількість шанувальників стрімко зростає. Він — новий герой. Він — старигань, який почав по-справжньому жити тільки у вісімдесят три, але збагнув сенс життя і зробив із ним усе, що тільки можна було зробити! Його історія надихає, його пригоди вражають, його філософія наснажує. Ніколи не пізно зробити щось зі своїм життям! Коли тобі 83, а за плечима ні кола, ні двора і ти доживаєш віку в державному притулку, то здається, що твоєму життю (чи точніше — існуванню) настав край. Але Хендрік Грун, наш…

Meet Hendrik Groen. An octogenarian in a care home who has no intention of doing what he's told, or dying quietly. To that end, he creates the Old-But-Not-Dead Club and with his fellow members sets about living his final years with careless abandon. Such anarchism infuriates the care home director but pleases Eefje, the woman who makes Hendrik's frail heart palpitate. If it's never too late to have fun, then can it ever be too late to meet the love of your life? 'Very funny' Jeremy Paxman, Financial Times 'Terrific. This geriatric Adrian Mole made me laugh' Fanny Blake, Woman and Home 'There are many laughs in this book but…

Hendrik Groen mag alt sein (83 1/4, um genau zu sein), aber er ist noch lange nicht tot. Zugegeben, seine täglichen Spaziergänge werden kürzer, weil die Beine nicht mehr recht wollen, und er muss regelmäßig zum Arzt. Aber deshalb nur noch Kaffeetrinken, die Geranien anstarren und auf das Ende warten? Kommt nicht in Frage. Ganz im Gegenteil. 83 Jahre lang hat Hendrik immer nur Ja und Amen gesagt. Doch in diesem Jahr wird er ein Tagebuch führen und darin endlich alles rauslassen - ein unzensierter Blick auf das Leben in einem Altenheim in Amsterdam-Nord. Das ist richtig lustig und zugleich so herzzerreißend, dass wir Hendrik am Ende dieses…

Hendrik Groen być może jest stary, ale z pewnością jeszcze nie martwy. Choć ciało odmawia mu posłuszeństwa, jeszcze się nie poddał. To prawda, że jego codzienne spacery są coraz krótsze, ponieważ nogi odmawiają mu posłuszeństwa, to prawda, że musi regularnie odwiedzać swojego lekarza rodzinnego. Z technicznego punku widzenia jest zgrzybiałym dziadkiem, nie zamierza jednak siedzieć bezczynnie, czekając na śmierć. Ale czy to jest powód, żeby życie musiało się od razu składać tylko z popijania kawy przy doniczkach z geranium i czekania na koniec? W krótkich, szczerych i bezpretensjonalnych wpisach do dziennika, śledzimy pełen wzlotów i…

Hendrik Groen võib ju vana olla, aga veel mitte surnud ning ta ei kavatse sugugi alla anda. Tõsi küll, ta jalutuskäigud jäävad järjest lühemaks, sest jalad ei taha hästi koostööd teha, ja ta peab sagedasti arsti juures käima.Tehniliselt võttes on ta rauk. Aga miks peaks elu sellegipoolest koosnema toataimede taga kohvi joomisest ja lõpuootusest? Lühikeste, pealtnäha kergete, kuid eelkõige avameelsete päevikukatkete abil saame koos Hendrik Groeniga kaasa elada Põhja-Amsterdami vanadekodus tegutseva mässajate klubi „Vanad, Kuid Mitte Surnud“ elu tõusudele ja mõõnadele. Aasta viimasel päeval on sellele sarmikale vanahärrale küllap õige raske…

Несколько жизнерадостных и остроумных жильцов амстердамского дома престарелых организуют клуб СНОНЕМ («Старые, но не мертвые»), совершают совместные «самоволки» — увеселительные поездки, борются с самоуправством директрисы и всеобщей скукой, поддерживают друг друга, дружат и влюбляются. Автор дневника Хендрик Грун также рассказывает о своем прошлом и размышляет о разных аспектах жизни и смерти. Обаятельный старичок обладает феноменальной наблюдательностью, терпимостью, душевной мягкостью и несравненным чувством юмора. Чтение этой книги возвращает нас к забытому ощущению глубины существования, к вере в величие и стойкость человеческого духа.

The hilarious international bestselling novel that has had pensioners ditching their sticks and zimmers to follow the age-defying, youth inducing antics inside The Secret Diary of Hendrik Groen, 83 ¼ Years Old . . . 'Terrific. This geriatric Adrian Mole made me laugh' Woman and Home 'Funny and touching' BBC Radio 4 Meet Hendrik Groen. An octogenarian in a care home who has no intention of doing what he's told, or d

Коли тобі вісімдесят три, а за плечима ні кола, ні двора і ти доживаєш віку в державному притулку, то здається, що твоєму життю (чи точніше – існуванню) настав край. Але Хендрік Грун вважає інакше. Одного дня він вирішив явити світові і себе, і свій напрочуд щасливий «притулковий» побут, задля цієї мети розпочавши вести щоденник. І цей неупереджений опис старечого життя таким, яким воно є – з усіма його вставними щелепами та підгузками, маразмами та болями, – цей сміх крізь сльози переконує нас, що ніколи нічого не втрачено, що все тільки починається. Зрештою, як на схилку літ почалося все і для Хендріка.

Роман создан в виде дневниковых записей одного из обитателей дома престарелых. Это тонкое отображение современного общества – столкновение эпох. Роман представляет собой дневник 83-летнего обитателя дома престарелых. Главное развлечение здесь – телевизор и совместные игры, главное соревнование – у кого больше болячек и опухолей, главная интрига – что будет в меню на ужин и кто умрет раньше. А главный враг – сорокадвухлетний директор, госпожа Стелваген, которая работает в доме престарелых всего полтора года, но уже успела навести здесь абсолютный порядок. Регламентировано все, от температуры в комнатах, весьма низкой и не всем подходящей,…

Роман создан в виде дневниковых записей одного из обитателей дома престарелых. Это тонкое отображение современного общества – столкновение эпох.