У біографічному романі американської письменниці Поли Мак-Лейн читач знайомиться з іншим Ернестом Гемінґвеєм – таким, яким бачить його перша дружина Гедлі Річардсон. Вони зустрічаються у Чикаго, коли йому 20, а їй – 28, і незабаром після одруження переїжджають до Парижа, щоб реалізувати мрію Ернеста стати письменником та увійти в історію літератури. На фоні епохи джазу, в оточенні американської богеми "втраченого покоління" на чолі з Ґертрудою Стайн та Фіцджеральдами вони живуть, кохають, танцюють, пиячать, гуляють вулицями Парижа, борються за свої мрії та страждають.
Саме тоді Ернест пише культовий роман "Фієста. І сонце сходить", стоврений на реальних подіях, і присвячений Гедлі та їхньому синові Бамбі.
