ОглавлениеНазадВпередНастройки
Шрифт
Source Sans Pro
Helvetica
Arial
Verdana
Times New Roman
Georgia
Courier
Source Sans Pro
Размер шрифта
18
Цвет фона
БАЗАР НА МЕЖІ СНУ
(Поема)
Весь – від китів до попелиць,З усіх полиць, з найменших шпарокТовстим вогнем горлянку шпарить:«О, виглядом не помились!»Струмують душі й з-під поли,Завинувсь в кокон краєвид.Кліткують плоть, нутро і вид.Пльоткують – лико з лиць у кадовб.О леле, видмухом – чекати,О леле, полиском – вщухати,По вінця в присмерк попелищ?Дороги інші пролилисьОбабіч галасу й хули,Де в сонця світловій калошіДобро і зло до брів полощуть,Щоб сходив присок з зайвих спрощень.У вусі – помідорна прощаРозпростує плащі і площі.Дідок краєчком неба диба:«Диво моє юродиве,Та куди ж ти дивишся?»В роти і пащі літо ллють(Зір жабуринням рознесло),Одне лице об’єднує два тіла.Гляди, базар ударить з тилу,Оновиться з багна і пилу —Не винесеш і голови.Базар клітина ясновидь.Базар незримих перевершивІ дивиться через рукав:Над глечиками з молокаПливе сновидь плакучий вершникВ пошитім піджаку з легень,Цибатий грім за ним іде,Джмеля притисши до грудей.Все небо в потрухах.«Розруха!» – волають ридма.Рев і регіт. —«Лови, лови!» – лукавства кріликВідкрив стіну всевиддя з крелі(О, прірва остаточних окреслень!) —Війнуло холодком і хлором —Базар метрові дрофи вкрили.Повз ятки, повз світи сідухЛетить вогнеступальний дух.Базар морське підводить вухо.Під жовті вибухи задухиПід парасольки плинний дахВ’їжджає лінощів підвода(Розвиднилось на всю губу).Базар підошви погубивВід світлоносної ходи…Щавлеву гриву грім підводить,Щоб воском зір, і в попіл вади —Нехай крізь вату слух приваблятьУ вилив проміжної мови.Безмежність – мозку довгі милі.Медузну дійсність спалах мелеВ сліпучу нерухомість мальви(Не зупиняйсь, живцем бо спалять!).З кісток на світ вирує піна.Базар занурив в серце палецьІ творить трепетне із пилу:Зі скойки виникають леви:Несуть за кільця довге око —Для скрині сну справляють віко.Снують жовтки через провалля.Копита, лапи жужмом валять,Тіла струмують, охри вилив(На людство світову облавуСипнуло зі шкільної лави) —Базар горлянку чорним лоєм —В нутро світанків, в тиші зламБуття тримають на вузлах,Аж юродивий за юрбоюІз пазухи себе виймає:«Нехай охайністю облають,Назавжди весь до дна тобою,У невагомість, в невигойність,Язик, що обернувся гіпсом,Прийми засліпленого гостя!»Базар летить і в леті гусне.Фугасом гасять плоть і душу,Зозульні друзки сну додавши.Базар свідомість кренделюе:Там – спалах сну, там – деревію,Там смажать пиріжок в олії,Перекупки на світ волають.Хто їде звуком, хто – волами,І душу з тіла крик виламує.Крізь високосні башти жому(Базар весь приском напружинивсьІ просторікує ножами)Якийсь голісінький віщунУтробою в трубу віща:«О дійсности оманне дійство,Тобі по вуха весь віддамся!Всю душу, помисли – дощенту.Всю пам’ять, – дошками, дощами.О вихор невимовний щему,О радосте, хрящами щит,Віками в помислах лящи!»