Цитаты из книги Мати все

«До ночі Києвом блукали. Приголомшені власним рішенням, схвильовані, розбурхані. Майже не розмовляли, ніби слова руйнували незбагнену гармонію почуттів, поглядів, легких рухів.»

А якщо співають «Несе Галя воду, коромисло гнеться. А за нею Йванко, як барвінок в'ється», то Галі краще того Іванка позбутися, бо не може вона сподіватися щирої любові, якщо хлопець спокійно спостерігає, як дівчина з тим коромислом пупа рве.

На одній ноті з життя зникає музика

«Якщо і рятувати, то тільки любов. Не ту, яку з дня у день намагаєшся заслужити щоденною, відчайдушною працею душі й тіла.»

«Якщо я вестиму лік часу, витраченому на хворих, я стану бухгалтером!»

«А ви вмієте вбирати бузувірські плани в царські шати!»

«Варто лише взяти — гроші самі перекроять норми моралі.»

«Серед багатих ідіотів повно — як штучних діамантів у ювелірному салоні. Сяяти сяють…»

«Це ж треба, ледь ноги переставляють, а й собі — світ рятувати.»

Хворі не розуміють гумору хірургів. Він здається їм надто жорстоким.

Несподіване рішення - завжди пожежа.

«Куди ті дурні люди поспішають? Чому так похапливо скидають одяг? Що їм за втіха — голими тілами одне одного обпікати і плакати, наче сльози ті опіки змиють?»

— Хворі не розуміють гумору хірургів. Він здається їм надто жорстоким. — Ми і не просимо їх про це.

* Житиме...Хоча ми обіцяли хворому перед операцією, що "лише подумаємо над цим"

Даремних життів не буває

Бо якщо і рятувати, то тільки любов. Не ту, яку з дня у день намагаєшся заслужити щоденною, відчайдушною працею душі й тіла. Ні. Це не любов. Чому я не розуміла цього раніше? Хіба втіха — щодня подавати комусь своє серце, труситися, заглядати в очі: "Вам сподобалося? Я… хороша? Я заслуговую на те, щоби ви мене… любили? Не покинули?"

Немає сенсу боятися, що тебе розлюблять і покинуть. Той страх – лише підтвердження гіркої, безпорадної самотності.

-Ти дівчину хоч... любиш? -Я її відчуваю

Любов - ідея. Любов існування незалежно від людей.