Цитаты из книги Ο Χάρι Πότερ και ο ημίαιμος πρίγκιψ

Десь удалині вони почули Півза, що ширяв коридорами, виспівуючи переможну пісню, яку сам і склав: Ми дали їм газу! Хай Гарік жиє! А Волдик-дурболдик в могилці згниє! - Вдало відтворює масштаб і трагічність подій, ге? - усміхнувся Рон.

- І знову Лорд Волдеморт неспроможний збагнути, що є муки набагато страшніші за фізичні рани. - Так, але якщо їх можна уникнути... - пробурмотів Гаррі, який добре знав, що таке біль, і геть не прагнув відчути його знову. - Іноді їх, однак, не уникнути, - сказав Дамблдор.

з віком усі стають дурні й забудькуваті, недооцінюючи юність...

Чари ніколи не зникають безслідно, і ці сліди бувають часом дуже виразні.

Нас часто дратує у старих учителях, що вони не забувають, з чого починали їхні вихованці.

Велич викликає заздрість, заздрість породжує злобу, злоба плодить брехню. 

А тепер, Гаррі, вийдемо в ніч і поженемося за тією зрадливою спокусницею — новою пригодою.

Утраты, которые он пережил в ранние годы, наделили его великой человечностью и способностью к состраданию.

- Дамблдор каже, що людям значно легше прощати помилки інших, ніж їхню правоту, - втрутилася Герміона. - Я чула, Роне, як він це казав твоїй мамі. - Хто ще, крім Дамблдора, казатиме такі божевільні речі, - стенув плечима Рон.

А никто вашего позволения не спрашивает, Минерва Макгонагалл! Ваше времечко прошло. Теперь мы тут распоряжаемся, и вы меня прикроете, или вам придется дорого за это заплатить!
И он плюнул ей в лицо.
Гарри скинул мантию, поднял волшебную палочку и сказал:
— А вот это вы зря!
Амикус обернулся, как ужаленный, и Гарри выкрикнул:
— Круцио!

В темноте и смерти пугает лишь неизвестность.

Он до того спешил изуродовать свою душу, что ни разу не остановился, чтобы задуматься над тем, какой силой обладает душа незапятнанная и целая.

• На самом-то деле они думают, что я только место тут зря занимаю, но я уже привык к…- Я не думаю, что ты зря занимаешь тут место.Если бы Гарри не видел, как шевелятся губы Дадли, он не поверил бы своим ушам. И все равно он несколько секунд смотрел на Дадли, прежде чем уяснил, что эти слова действительно произнёс его двоюродный брат.

... his will to live had always been so much stronger than his fear of death.