Цитаты из книги Іменем батька

Пізніше я присвячував багато часу книгам. Читав про важливість мовчання і усвідомив, що особисто я досягнув цього лише у тихій атмосфері дому. У тиші часто звучав м'який шелест, якийсь сухо шурхотливий звук...

...ми, власне, жили так, як усі інші. Лише на свій страх і ризик. Ми самі повинні були створювати сенс, але не робили цього.

Сини своїх батьків не знають.

...здається, що життя висічене з мармуру. Нічого не можливо зменшити, нічого додати.

Природа - це автомат без почуттів.

Знесиленість перетворює нас на морально бездоганних громадян.

...діти не завжди бувають благословенням.

Вони жили для своїх родин, і вигляд мали такий самий. Недоглянуті, неохайні, розповнілі.

Нам справді необхідні нещасні, щоби ми могли їх жаліти. А якщо таких немає, ми створимо їх.

Спочатку є мрії, звичайно, такі, що задовольняються дружиною. Щодня двічі, тричі. Пізніше, навіть якби жінка хотіла – не хоче – пізніше чогось не вистачає.

Для чого Різдво?

Для каталізу сімейної кризи.

Для увиразнення всіх проблем у стосунках.

Для того, щоби мучити чоловіка, дружину та дітей.

Напевно, безсердечно так говорити, але різниця між мною і більшістю чоловіків у тому, що я безсердечний і говорю так, а вони безсердечні і говорять по-іншому, тільки думають і бачать так само, як я.

... фатально погано буває, коли жінкою, а також статевими відносинами із цією жінкою вже ні перед ким не похизуєшся, навпаки, краще б ти приховав, що взагалі її знаєш.

Чоловіка у чоловікові не заховаєш.

Уявляння неіснуючих жінок, складених із фрагментів існуючих. Так виник ідеал: від однієї ноги, від другої стегна, від третьої груди, від інших запах, голос, рухи. У такої жінки ніколи не було душі, характеру, вподобань, вона слухняно реагувала на усі вказівки, дозволяла перевертати себе з боку на бік, не протестувала, навіть не хихотіла, коли я кінчав надто швидко.

Сорокарічний чоловік - це дитина, хоча старша і вже менш рухлива, але все ж дитина, розчарована, похмура, мстива.

Людей охоплювала цілковита апатія. Їм було байдуже навіть до найбільших негідників. Вони лише згуртовано, склавши руки, чекали, чи часом їх хтось ... не звільнить.

Страждай, щоби краще витримувати страждання.