Цитаты из книги 哈利波特与魔法石

Мій мозок іноді дивує навіть мене самого…

Дивно, як інколи працює людський розум, правда?

– Не сумуй, Гаррі, про наші погані оцінки ми дізнаємося тільки за тиждень, тож нема чого передчасно журитися.

– Все це супер, але нам треба йти. Лі Джордан каже, що знайшов новий секретний вихід зі школи. – Можу заприсягтися, що це той хід за статуєю Григорія Улесливого, на який ми натрапили ще першого тижня. До зустрічі.

Коли хвилюєшся, завжди з'являються якісь дурні думки.

Можна сказати, мені є на кого рівнятися. Білл та Чарлі вже закінчили школу, Білл був відмінником, а Чарлі – капітаном команди з квідичу. Тепер ось Персі вже староста. Фред і Джордж великі бешкетники, але ж мають високі оцінки і всі вважають їх веселунами. Від мене всі сподіваються того самого, що й від них, але ж мої успіхи нікого не здивують, бо вони були першими.

Від шрамів інколи є користь.

Для високоорганізованого розуму смерть - це чергова чудова пригода.

To the well-organized mind, death is but the next great adventure.

Эта книга завораживает тем, что окунает тебя в сказку. В которую ты верил в детстве. А герои настоящие герои с большой буквы, чистые сердца, чистая и искренняя дружба, первая любовь ... И хочется верить в волшебство и что есть такие люди...

Не варто поринати у мрії, забуваючи про життя, пам’ятай про це.

Ми всі могли загинути або ще гірше — нас вигнали б зі школи.

Бідолашний унітаз ще ніколи не мав у собі такої гидоти, як твоя голова: його знудить.

“So—after that obvious and disgusting bit of cheating—”

“Jordan!” growled Professor McGonagall.

“I mean, after that open and revolting foul—”

“Jordan, I’m warning you—”

“All right, all right. Flint nearly kills the Gryffindor Seeker, which could happen to anyone, I’m sure...

И эта... давай на "ты", нечего нам с тобой "выкать", мы ж друзья.

- Вы думаете, это... Вы думаете, это разумно - доверить Хагриду столь ответственное задание?
- Я бы доверил ему свою жизнь, - просто ответил Дамблдор.

What happened down in the dungeons between you and Professor Quirrell is a complete secret, so, naturally, the whole scholl knows.

- Тебе нельзя играть, - с ходу заявила Гермиона.

• Скажи, что ты заболел, - предложил Рон.
• Сделай вид, что сломал ногу, - уточнила Гермиона.
• Или сломай ее на самом деле, - добавил Рон.

Peeves, who was busy writing rude words on the blackboard (Пивз, который был занят написанием грубых слов на доске)