Цитаты из книги Ю

тихо вальсує смерть бо помста – холодна а вдячність – гаряча й ніщо не має ціни і так безтурботно і радісно плачуть усі хто дійшов до стіни а там за стіною з новою ціною нас знову хтось перепродасть

а все що лишилось на лезі ти злизуєш непомітно а все що лишилось у серці ти спльовуєш просто в сніг

залишмо по собі прочинені двері в кімнати і 300 по 300 простих рукописних листи ніхто нас не спалить і попіл не пустить за вітром ми вже горимо й летимо як вогненний заряд я знаю – нам вистачить сили води і повітря щасливо померти і ще повернутись назад

коли навесні проросту я пахучим левкоєм назбирай мого цвіту звари собі з мене чай

...треба було б тебе просто вбити а я бережу тебе майже смертельну...

...бо пам'ять - це безнадійніший слідчий...

тільки утеча - це небо без меж

Я твій учетверо складений аркуш.

Той, хто говорить, що любить тишу, робить зазвичай це дуже голосно.

двоє у колі - фігура фатальна

а сонце приходить тоді аж коли вже чекаєш від нього хіба що листів

бо вже як любов то любов без нічого без твого без мого без цих і без тих така собі довга порожня дорога де пусто стоїш поки вітер не стих

обманний маневр: що втекти від усіх потрібна підробна правда а краще за все - непідробна брехня

назбирай мого цвіту звари собі з мене чай

цього разу я почну із кінця - просто з даху, піддашшя і вікон

останній сірник зазвичай ломається

у тебе немає ножа у мене немає крові

...за сімнадцять мільярдів миль і митей чужої весни...

перемелюю чай іпомею товчу підсипаю у йогурт мускати клею марки держав про які і не чув і чий дим не хотів би вдихати я вдихаю момент пам’ятаю про смерть зупиняю хвилини і миті я завершую гучно дивертисмент та хотів би піти непомітно

ми вперто не бачили див а бачить же кожен хто хоче