Цитаты из книги Покривало Ізіди

- Я поміж тисячі слідів пізнаю твої.

Любов - єдина міра вчинків!

Краса нічим не може бути породжена, окрім любові.

Долоня у сіяча одна, а з неї зерна сиплються і засівають широкі поля.

-Мене тухлими яйцями закидають. - Нічого, одмиєтесь...

Хто жадає сонця - той зустрічає його благословенні промені на сході.

Всяка дорога вимагає першого кроку, по ній треба піти.

- Я щасливий. - Чим? - Тим, що зустрів людину, а не бога. З богами важко розмовляти...

Птах не задумується, навіщо він летить у небо. Крила несуть його в рідну стихію.

Народи люблять прикрашати своїх героїв.

На великій дорозі повинні бути й великі перепони.

Що не мудрець - то інша ідея.

- Бажання допомогти іншим - хіба не любов?

Коли спраглий мандрівник знаходить джерело - він не бавиться біля нього, а п'є воду.

- Ех, синку! - похитав головою батько. - Скільки їх було і є - всіх тих "знаючих" людей, мудреців! А що вони вдіяли, що дали людям? Один зав'язує - інший розв'язую. Один торочить так, а другий -інак!

-Може, ти теж вирішив стати "мудрецем"? Це найлегше. Аби довгий язик та ще чванство.

Все на світі живе працею, творчістю. Вся природа в тяжкому труді.

Мудра людина не вигадуватиме прізвиська іншому.