Наталка Малетич — об авторе

Предложить изменения

Надзвичайно мила казочка про маленького привида. Іноді їм теж сумно, особливо, коли залишаються самі в домі. Не в тому сенсі, що люди вийшли десь у справах, а зовсім-зовсім самі. Самісінькі-одненькі, нікого полякати, ой, сказати добраніч і поправити ковдру, ні з ким погойдатися на старій гойдалці, яка так приємно скрипить. Ну і що, що має рипливі сходи, темні кімнати і захаращене горище? У домі не вистачає людсього духу, не вирує життя, і це для привида неабияке горе. Навіть денний сон пропав, і він тепер навіть удень снував по дому, як… привид.

Та одного разу сталося диво. В будинок заселилася сім’я з маленькою дівчинкою. І все змінилося в житті маленького привида, адже це мале дівчисько, яке мало його боятися, раптом стало його другом, а саме головне - знайшло секрет сну для нього.

Казк…

У покинутому будинку на околиці міста живе Привид, який раніше жив пліч-о-пліч із людьми й тихенько допомагав вкладати дітей на ніч, або вимикав світло, якщо хтось заспав і забув, або підправляв ковдру, що з'їхала. Одним словом, був незримим помічником. Ну, ви зрозуміли, добрий привид. Поступово всі люди роз'їхались, і він лишився один, страждаючи від своєї самотності, втративши сон. Проте одного разу все змінюється, адже до будинку планує переїхати нова родина... ⠀ Книга вийшла дуже затишною та гарною. Текст так красиво переплітається з абсолютно зачаровуючими, дивовижними ілюстраціями Наталі Чорної, що заспокоїтись неможливо, аж поки не закриваєш книгу. І навіть після цього хочеться поринути в цю добру історію знову. І знову. І знову..! ⠀ П.с. я замовляла цю книгу з ціллю поповнити…