Новинки Екатерины Анатольевны Липы

1677 рік, в Україні доба Руїни. Поділля окуповане турками, у Києві порядкує гарнізон московських стрільців, на Чигирин суне величезна турецька армія, усі воюють з усіма. Двоє сміливців, козак-вивідувач і француз-фортифікатор, вирушають із розвідувальною місією на Поділля: за наказом королів Польщі і Франції вони мають зняти плани головних фортець на окупованій території. Але доля несе героїв далі, через усю охоплену війною Україну – аж до Києва і обложеного Чигирина. Це історія пригод і звитяг, яку можна і треба читати без брому.

З цієї книжки ви дізнаєтеся багато цікавого

про минуле нашої країни, про те, які люди й народи тут мешкали, які давні спільноти та держави існували, які події відбувалися. Ви прочитаєте про звитягу і віроломство, подвиги і зради, винахідливість і випробування, поринете у світ дивовижних народних звичаїв і обрядів, доторкнетеся до скарбниці народної мудрості і захопитеся невимовною красою наших місцин.

Книжку присвячено малодослідженому аспекту впливу західноєвропейської теорії фортифікації доби Ренесансу на оборонне будівництво в Україні – магічному захисту. Давні теоретики архітектури вважали магію цілком дієвим засобом оборони, тож пропоновані у архітектурних трактатах форми фортифікаційних споруд продиктовані серед іншого і містичними поглядами доби. Автор намагається з’ясувати, чи дотримувалися українські зодчі XVI – XVII ст. правил будівельної магії, і як це впливало на розпланування і об’ємно-просторове вирішення замків, фортець та міських укріплень. Книжка зацікавить архітекторів, мистецтвознавців, істориків, культурологів та усіх, кому небайдужа архітектурна спадщина України.

У наш перенасичений різноманітною інформацією час важко зіставля ти відомості, імена і твори однієї доби, що належать до різних царин істо рії культури. Однак і колись, і нині архітектура та література були і є продуктом однієї епохи, що у різний спосіб віддзеркалювали її дух та історичну сутність. Тож цілком природним буде нагадати читачеві про таку історичну цілісність. Саме цьому і присвячено книгу. На розповіді про пам’ятки архітектури (переважно оборонної) надихнули літературні або фольк лорні твори, які стосуються подій, що відбувалися під стінами твердинь. У народних піснях, думах і віршах згадуються якщо не власне фортифіка ційні споруди, то визначні люди, що їх боронили чи штурмували. Кожний розділ книги присвячено одному літературному твору і, відповідно, згаданим у ньому пам’яткам фортифікаційного мистецтва, серед яких як загальновідомі фортеці Кам’янця-Подільського, Хотина, Острога, Почаєва чи Білгорода-Дністровського, так і маловідомі широкому читацькому загалові оборонні споруди Сатанова, Жванця, Кременця, Теребовлі та інших міст.

Що таке оборонна архітектура? Відповісти на це питання не так легко, як може здатись на перший погляд. Адже оборонна архітектура — це не просто потужні мури, високі вежі та мальовничі замки. Це — дзеркало життя мільйонів людей протягом століть. У цьому дзеркалі відбились політичні інтриги, технологічні новинки, побутові звички, та, звичайно ж, героїчні діяння тогочасних мешканців фортець та замків. Фортифікаційні споруди — це кам'яний літопис, який розповість чимало захоплюючих історій тому, хто забажає його прочитати. У всіх країнах Європи пошуки ідеального способу оборони, що зробив би укріплення неприступним, велися своїми шляхами…