Оксана Сайко — новинки

Після конфлікту з батьком молода скрипалька Романа переїжджає до провінційного містечка й починає працювати в музичній школі. Якось серед мотлоху на стриху старого будинку вона знаходить скрипку, ноти невідомої мелодії і лист. Кому належало все це? Хто жив тут раніше? Тепер їй потрібно пізнати таємницю й повернути пам’ять про несправедливо втрачене, про незвичайну забуту особистість. Крок за кроком Романа розплутує клубок чиєїсь давньої історії, яка оживає й змінює не лише її життя…

Непросто, коли знаєш, що на тебе чекає в майбутньому, коли ось-ось здійсниться одне пророцтво. Але, виявляється, передчуття того, що має статися, може жити в твоєму серці незалежно від передбачень. Коли душа здатна пізнавати таємниці, відчувати єдність з природою і світом, коли раптом починає відчувати подих одного каменю і бачити кількасотлітню сумну й дивовижну історію, що для когось давно стала легендою. Ця повість про вічне очікування, передчуття і тугу за любов’ю. Про силу почуттів, які відкривають сенс, навіть якщо перешкоди і щось неможливо…

Ця повість про самотнього й дивного хлопця-годинникаря. Про намагання втекти від минулого з його ілюзіями, марними очікуваннями та розчаруваннями. Про пошук життєвого сенсу й любові. Про те, як важливо навчитися розуміти час. І слухати своє серце.

Колись він мав роботу, житло й дружину. У якийсь момент розмірене життя раптово поламалося, і він опинився на дні. Просто неба. Серед тих, кого уникають і зневажають. Самотній і приречений. У біді й поневіряннях людині важливо знати, що вона не одинока, що їй допоможуть, чи й самій стати комусь опорою, аби не втратити себе зовсім. Несподівано, мов промінь світла в безпросвітності, в його житті з’являється вона. Така ж, як і він, — неприкаяна. Вона блукає, шукаючи чогось, і ніяк не може спинитися. Довго споглядає знайдену картину, на якій жінка з дитям. Світ волоцюг — непевність і невідомість. У ньому немає майбутнього, а є лише сьогодні й тепер. Малі втіхи часто перетворюються на драми й трагедії. Але й тут люди змушені жити і знаходити, здавалося, назавжди втрачений сенс.

В останньому класі школи її життя розкололося на "до" і "після". Щоб збагнути себе, Олена мусить усе згадати. А правда схована в подіях, яких не пам'ятає.
Їй не просто витримати нові обставити. Пережити втрати. Зрозуміти, де справжній дім. Перетерпіти жорстокість людей. І все-таки вихід знаходить. Бо вона - сильна.

Психологічні повісті Оксани Сайко у цій книзі об'єднані темою самотності, внутрішнім конфліктом між особистістю і зовнішнім світом. Драматична історія 15-річної неповносправної дівчинки Яськи у повісті "До сивих гір" зачіпає проблему доброти і беззахисності чистої людської душі у духовно сліпому й жорстокому суспільстві. Друга повість "Поки впаде зірка" пронизана ідеєю непереборного внутрішнього прагнення жінки бути вільною, всупереч міщанським умовностям, патріархльним суспільним нормам моралі й обставинам, в'язнем яких вона стає. Але чи завжди вистачає сил бути по-справжньому вільним?..

Ця книжка для тих, які вміють бачити серцем.

13-річним героям оповідань Оксани Сайко доводиться – може, вперше в житті і часто в драматичних ситуаціях – зробити рішучий вибір на користь або добра, або зла. Так вони пізнають людей і пізнають себе. Які методи годяться в боротьбі за перемогу на конкурсі краси? Що робити, коли товариш в біді – бігти за дорослими чи намагатися рятувати самому? Чим «віддячити» не надто доброзичливому учителеві – осудом, а чи співчуттям?..

Кав’ярня на розі – чудове місце для зустрічей з найнесподіванішими людьми. Лідці, котра готується до вступу на економічний і відпрацьовує там кельнеркою, пощастило познайомитися з колекціонером забутих книжок. І це змінило життя обох: хтось зумів повернути собі давно втрачений сенс існування, а хтось зрозумів, чому не варто втілювати чужих мрій.

Кав’ярня на розі – чудове місце для зустрічей з найнесподіванішими людьми. Лідці, котра готується до вступу на економічний і підпрацьовує там кельнеркою, пощастило познайомитися з колекціонером забутих книжок. І це змінило життя обох: хтось зумів повернути собі давно втрачений сенс існування, а хтось зрозумів, чому не варто втілювати чужих мрій.

13-річним героям оповідань Оксани Сайко доводиться – може, вперше в житті і часто в драматичних ситуаціях – зробити рішучий вибір на користь або добра, або зла. Так вони пізнають людей і пізнають себе. Які методи годяться в боротьбі за перемогу на конкурсі краси? Що робити, коли товариш в біді – бігти за дорослими чи намагатися рятувати самому? Чим «віддячити» не надто доброзичливому учителеві – осудом, а чи співчуттям?..