Рецензии на книги — Виктория Гранецкая
По популярности
5 февраля 2016 г. 18:07
2K
4 И Львов, и кофе, и даже дождь
Вот что странно. На эту книгу всего одна рецензия. Хорошая, вдумчивая рецензия, с личным мнением читателя Black_angel8. И именно потому, что рецензия вдумчивая и хорошая, становится стыдно, что лично мне книга понравилась. Правда, почему-то стыдно... Я почти не читала книги авторов, написавших свои истории для этого сборника и не знаю, как они пишут романы, поэтому их рассказы показались мне чувственными, искренними и настоящими. И Львов я знаю именно таким, каким он описан. Тоже промашка - я всего лишь иногда заезжающий в город турист, я очарована им, его мистической красотой и романтичным флером. Мне нравится в нем все - и кофе, и даже дождь... И любовь... Мне не повезло, я не знаю другой. Только такую. На грани, до слез и до ... "вийти на балкон і стрибнути". Стыдно... Но книга меня…
22 июля 2013 г. 01:35
311
5
Небольшое вступление. Несмотря на то, что на Лайвлибе я уже почти год и рейтинг у меня при этом довольно высокий, я не участвовала ни разу ни в каких играх и конкурсах, предлагаемых администраторами. Просто люблю читать книги, живу ими, если честно, люблю делиться впечатлениями о прочитанном и историями. Из книг состоит вся моя жизнь. Начинала я только как заядлая читательница, а в шесть лет написала первое стихотворение. Впрочем, стихи для меня только повод выплеснуть мгновенные чувства. Настоящее желание писать у меня проснулось лет в девять, а всерьез я воспылала мечтой стать писательницей в тринадцать. Вот с тех пор я когда не пишу, тогда читаю, и наоборот.
У нас в Украине есть замечательнейший литературный конкурс "Коронация слова". Он не только позволяет молодым авторам заявить о…
20 октября 2016 г. 20:08
419
3
Не віриться що ця книга отримала Гран-прі від "Коронації слова". Якщо тепер кожного початківця в пробі пера з його нескінченним запасом нецензури, вічними згадками про секс та вільгарними жартами, нагороджують літературними відзнаками то думаю в кожній сім'ї знайдеться мінімум по претенденту на звання золотого письменника України. Все більше переконуюсь, що в нашій країні дуже небагато авторів пишуть звичайною літературною мовою без колоритного різноманіття словесного непотребу. І це дійсно засмучує... Головна героїня "Мантри-омани" на ім'я Євпраксія (мати оригіналка) фарбована білявка 27 років з розкішним тілом і набитою шафою дизайнерських лахів. Працює редактором у видавництві, підробляє натурницею. На перший погляд стервозна, егоїстична, самозакохана, вона як і будь-яка жінка має…
2 июля 2018 г. 16:43
493
5
У цьому романі намішано багато чого вже давно відомого й прожитого/перечитаного: тут вам і історія Ромео та Джульєтти (авторка навіть залишає ім’я героя без змін), і Попелюшка з Принцом, і «життя після життя», і давно забуте прагнення людини «вибитися в люди», обігране з різних сторін (талант vs секс), а ще такі рідні й зрозумілі багатьом реалії 90-х, коли вже хотілося чогось крутого, надивившись перших безсмертних «Твін Пікс» і «Санта Барбари», але з/плати вистачало хіба на жуйки «Love is…». Вона справді кохала його, а він – її. Вона й справді була самовпевненим стервом, як написано в анотації, але він примусив її дивитися на світ інакше – з висоти 50 поверхів, з денця очей, з картини. Чому ж так багато в чому оточуючі вважають себе досвідченішими й краще знають, як краще нам жити? І…
14 декабря 2012 г. 03:51
234
5
Рукописи не рецензуються і не повертаються, бо у видавництві ними підтираються!
(с)особливий гумор Єви. Дебютна книжка Вікторії Гранецької "Мантра-омана" вразила настільки, що від неї не хотілося відриватися, поки не була перегорнута остання сторінка. До цієї книжки я не так часто залпом ковтала романи сучасних українських письменників... вже майже рік пройшов, а я й досі в подробицях можу пригадати сюжет. В цій книжці є над чим подумати, з чого посміятися, кого пожаліти й навіть на кого подратуватися. Роман цікавий, де з містикою переплітається реальне життя й філософські роздуми автора. Я не буду переповідати сюжет, скажу тільки, що Єва - справжня, не те стерво, яким вона була півжиття - взірець для наслідування. Читайте! Читайте й насолоджуйтесь! От тільки обережно, іноді…
23 октября 2016 г. 17:38
934
5
[...] направду кожен наш учинок впливає на майбутнє, і не лише наше особисте. Ми ніколи не дізнаємося, що могло б трапитися, якби раптом за останні в гаманці гроші не придбали таку-то книгу, а потім, навіть не почитавши, подарували її комусь зі знайомих. А раптом та книга ненароком вплинула на чиєсь нелегке рішення? А раптом хтось на війні вижив лише за рахунок того, що зачитався трохи довше і його, сидячого біля стіни, не помітив снайпер? Ніколи цього не знатимемо. Але, бачте, ми ж могли просто не купити книгу бо в гаманці останнє.
Легка, легка книга. Не в тому плані, що дуже легко читається, а в тому, що вона ніби повітряна. А ще вона щемка і відверта та залишає по собі шлейф меланхолії. Ця книга пахне львівською кавою і освіжаючим дощем, мокрим асфальтом і казкою. Вона просто…
22 января 2016 г. 22:29
383
2 Сум.Дощ.Смуток
Рідко пишу негативні відгуки про книги, але.. Насправді мала набагато більше очікувань від книги. Сама назва, та й палітурка (Клуб Сімейного Дозвілля явно росте, нарешті почали видавати книги з нормальною обкладинкою) заворожують і просто манять купити, але... Звичайно, очікувалось історій про кохання. Але якихось... Більш позитивних. чи що? А то після прочитання деяких історій хочеться вийти на балкон і стрибнути. До того ж, в багатьох розповідях та драма-драма-драма доволі таки подібна. Вони після нещасливого кохання впадають у депресію, худнуть, ледь не помирають і все таке. Та ну, особисто в моєму житті таких дівчат взагалі немає. Ну так, постраждати можуть, поплакати, випити вина і.... далі жити. Бо ж не життя у них відібрали, а чоловіка. Та й то, невідомо ще кому більше повезло ;)…
1 февраля 2021 г. 16:00
523
Львів, кава, любов - це коли сутінки опускаються на місто, коли завмирає денна метушня, коли в повітрі витає гіркуватий запах чорної кави, коли дощові краплі танцюють по старій бруківці, а жіноча душа розкривається назустріч любові. Читаєш і мимоволі з головою поринаєш в атмосферу загадкового Львова, мандруєш його старовинними вуличками, а стародавнє місто у відповідь розкривається і дарує свої неймовірні історії тим, хто прагне, щоб і його буденне життя стало щедрішим на добро, красу, романтику та любов. Це є 10-ть коротких історій... Написали Наталія Гурницька, Галина Вдовиченко, Дара Корній, Вікторія Гранецька, Леся Олендій, Ольга Деркачова, Ірина Хомин, Ніка Нікалео, Тетяна Єлінова, Любов Дотик.
23 июля 2015 г. 14:08
238
5
Колись дуже захоплювалась книгами Люко Дашвар і от беручи до рук чергову її книгу вирішила прочитати вступне слово написане Ольгою Герасимюк. Вже не пам"ятаю точно як там воно звучало, але було щось типу: буде весело, гірко, моторошно, але воно того варто. Так само і з цією книгою величезний клубок емоцій та переживань. Абсолютно несподівані повороти. От на середині книги склалося відчуття, що фінал вже чітко окреслений, ну хіба деякі деталі ще потрібно підправити і все, а ні, автор повністю перекреслює все наплановане і очікуване. Дуже сподобались елементи надприродного: всі ці перевертні, відьми чи то пак просто люди із надзвичайними здібностями. Все вийшло якось дуже доречно і легко. Історія кожного з героїв повністю склалась в голові, як минуле так і майбутнє. І якщо чесно, зовсім…
26 февраля 2014 г. 16:35
169
5
Я дуже довго ходила колами біля цієї книги. Вперше побачила її в звичайному газетному кіоску, знайома продавщиця дуже вмовляла купити, мовляв не пошкодуєте. Але щось мене все таки зупинило і не лише тоді. Ще багато разів проходила повз неї в улюбленій книгарні, пропускала в книжкових інтернет магазинах. І от коли збиралась зробити собі (коханій) подарунок до нового року та різдвяних свят, побачила, що ціна на неї стала практично символічною, от тоді і вирішила, що 10 гривень для цієї книги зовсім небагато і якщо промахнусь то не шкода буде витрачених коштів. Прочитала її першою з усієї посилки, буквально за ніч. Що мене стримувало весь цей час? Чудова книга, про досить неоднозначну особу. Автору вдалося дуже гармонійно поєднати містику з цілим клубком почуттів. Я завжди говорила, що…
20 января 2022 г. 11:00
261
5
Милая , тёплая книга.
Как бы сказать, на серию это не похоже, милые мини - истории моих любимых авторов, и совсем новых для меня .
Эта книга, ну не то что прям ми- ми- ми, но книга такая лёгкая, такие милые росказы - романы, с ноткой интриги, на 2-3 вечера, некоторые герои так и поселились в моем сердце, если поднапрячься, то можно прочитать и за один вечер, но я ростягивала на несколько вечеров. )
18 марта 2019 г. 17:58
1K
3 Рассказы о любви и великом Львове
Прочла книгу за два дня. Даже не заметила, как пролетело время. Очень лёгкие рассказы, которые расслабят ваш мозг и унесут в повседневную жизнь людей Львова. Расскажут вам истории любви, истории жизни и историю потерь. Читать желательно на украинском языке, оригинале. Только так можно углубиться в атмосферу авторов. Всего авторов 10. И все женщины. Понятное дело, зная, какие женщины эмоционально-чувствительные, рассказы строятся на романтических отношениях, супружеских свершениях и трагических потерях. Я была заинтересована в большинстве рассказов, и только 3-4 вызвало у меня недоумение. Но я бы не советовала книгу людям, которые ищут серьёзную литературу. Эта книга - лишь расслабление для мозга.
26 июля 2017 г. 12:21
2K
5
Львов ... сколько загадочного и неизведанного кроется в этом слове, в этом названии города. Города, который бывает чрезвычайно различным, но для каждого он свой, для кого-то непонятной, для кого-то мистической, для кого-то старинной с несравненной архитектурой, а для кого-то он такой родной, теплый и обязательно с ароматом кофе. Сборник рассказов «Львов. Кофе. Любовь.» чрезвычайно интересной, увлекателен и открывает нам по-новому город и людей, ведь каждый автор вносил частичку своего восприятия Львова, передавал, счастливы и не очень события героев через призму мистичности и старинности некоторых уголков этого города. Книга необычайно теплая, по-домашнему уютная, которую стоит читать с чашкой свежезаваренного кофе, будто гуляя по извилистым улочкам Львова вместе с героями. Каждая…
29 июня 2017 г. 12:58
962
4
Щиро кажучи, отримала від цієї книги набагато більше, ніж сподівалась. Брала збірку як легке читання, просто щоб розслабитись увечері з чашечкою кави. Окремі тексти дуже вразили, особливо «Абонентська скринька» Вікторії Гранецької. Цікавий сюжет, навіть іронічний. Своєрідна інтерпретація «ефекту метелика», тільки зі знаком мінус: гірка невідворотність, неможливість уникнути долі. І такий містичний момент листування з собою майбутньою. Взагалі я, як прихильник містики, не змогла не оцінити також «Ймовірність дощу нуль відсотків» Галини Вдовиченко. Заплутано, сильно і фатально. Звичайно, не обійшлося без наївності, ідеалізації, романтичності, але їх саме стільки, щоб не знудило. Такі різні історії кохання на фоні незвичайного, фантастичного Львова. Збірка досить «різношерста», кожна…
28 января 2017 г. 10:13
655
4
Неплохой сборник, но понравились далеко не все рассказы. Вот мой личный рейтинг: 1. Больше всего впечатлила "Абонентська скринька" (Вікторія Гранецька), где в жизнь главной героини врывается она же, но из будущего. Злата настоящего времени ведёт переписку со Златой из будущего. Девушка начинает жить по инструкциям изложенным в письмах, но в один момент решила ослушаться и вся жизнь идёт наперекосяк... И тут, автор отматывает время назад и даёт девушке второй шанс! 2. "Ймовірність дощу нуль відсотків" (Галина Вдовиченко) занимает почетное второе место. Путешествия во времени никогда не оставляли меня равнодушной. Марко едет во Львов и попадает в будущее, где именно в этот день в городе запускается система и город с жителями перемещаются в прошлое... Интересная забава людей из будущего…
7 апреля 2016 г. 20:12
410
5
Я полюбила це місто ще в 2004 році, коли вперший раз туди приїхала. Тоді це ще не було мейстрімом))) Я бачила Львів у 2009, 2010 і далі кожного року, а то і частіше приїджала туди, я бачила, як місто змінювалося, "дорослішало", розвивалося... Кожна моя поїздка туди - це свято, я відчуваю себе там щасливою. Так-так, нам не потрібно "місце" для щастя, важливо носити щастя в собі, але для мене це - щось особисте... Щось, що не передати словами. Важко сказати, що саме я люблю там - мабуть, так само важко сказати, за що і чому я люблю свого чоловіка. Це просто любов, раз і на все життя)) Я скучаю за Львовом, часом він мені сниться, і я мрію скоріше знову завітати до нього в гості. Всьому свій час!
Хтось каже, що любити Львів зараз - це просто модно, і тому "наперекір" всім, вони починають його…
29 октября 2015 г. 13:45
120
5 Проза про жінок
Мало того, що історія головної героїні цілком реальна, (всі імена змінені) так і книга насправді виявляється вельми багатогранною, і в першу чергу завдяки письменницькому таланту авторки. От ми читаємо перші 50 сторінок і з’являється головна інтрига — то що, дитина ще може вижити? Але як? І от поки ми на гачку, авторка уміло розкриває всі сторони ситуації, що склалася.
Наприклад, мама — українка, а батько — мусульманин. Як вони знайшли одне одного? І як їм живеться у Вінниці? Ці, здавалося б, прості побутові питання викривають масу помилкових упереджень та стереотипів, які ми, українці, маємо. Або ще одна тема книги — це українська медицина, тяжко хвора радянським бюрократизмом та бездушністю, а інколи й некомпетентністю багатьох лікарів.
Оскільки події відбуваються у Вінниці, Вікторія…
24 февраля 2012 г. 13:09
117
5
Зайшовши у книгарню, перш за все шукаю книги з конкурсу "Коронація слова". Одного разу зайшла і натрапила поглядом саме на цю книгу. Взяла, не вагаючись. І не помилилася. Багато почуттів і містики. Змішані вони настільки рівномірно і в правильних кількостях, що утворюють хороший літературний коктейль. Раджу!
13 апреля 2017 г. 10:23
747
5 - Три найсмачніших запахи? - Запах гарячої кави,☕ свіжої випічки
Все це об'єднано у неймовірній збірці оповідань. Надзвичайно чуттєва і життєва книга від 10 неймовірних авторів. Кожне з оповідань, вміщених у цю збірку, несе нову історія життя і смерті, кохання і ненависті, щастя і розпачу... Кожне наповнене почуттями, що б'ють через край. Галина Вдовиченко зі своїм оповіданням "Ймовірність дощу нуль відсотків" переносить нас на десятиліття (чи століття? ) в історію, показує звички і дивацтва минулих поколінь. Чи це все насправді? Чи лише гра вашої уяви? Вирішуйте самі. "Мрія про Леополіс" Ірини Хомин показує нам втілення мрії про частинку такого рідного Львову у такому далекому Сінгапурі. У Леополісі беззаперечно повинні бути картини міста лева, але де ж знайти такі полотна, які уява малює в голові? Чи справді потрібні саме малюнки? Можливо можна…
7 июля 2016 г. 23:49
403
4
Кава, зварена по-польськи з гвоздикою та корицею, по підвіконню тарабанить дощ, а за вікном - Львів. Насичений ароматами, сміхом та давністю своєї історії...І шалене кохання, яке захопило тебе у свій коловорот і не дає тобі ковтнути свіжого повітря...і воно тебе несе, топить у собі. Ти живеш тільки зараз,тільки у цю хвилину, сповнену ейфорією...І тобі ніяк не вирватися з цього полона...