Владимир Лис - циклы книг | Бумажные издания

Відома супермодель Таумі Чорна Пантера Ремпбел, як годиться, веде бурхливе зіркове життя: гроші, скандали, коханці, коханки, — одне слово, богема. А для сільського дурника Йвана вона богиня!
У своєму дитячому серці він побудував їй храм і навіть заходився вивчати сакральну англійську, аби вона почула його молитви. Насправді Таумі ніяке не божество, звичайна собі спадкова африканська жриця. І щойно вона про це дізналася, уже їй був час вирушати в далеку Україну на пошуки давнього поховання, із якого хоч-не-хоч, а треба вилучити череп могутньої чаклунки, бо інакше Пантерина слава закінчиться...

Дія роману починається на світанку 22 червня 1941 року в поліському селі Любани, жителі якого є головними персонажами твору.
Багато небезпечних пригод пережили ці прості радянські люди під час поневірянь на шляхах війни, багато кривди і горя зазнали вони від окупантів та їхніх посіпак-поліцаїв. Та вони з гідністю пройшли через усі випробування і зберегли свою честь, совість, вірність рідній землі.

Як можна прогнозувати погоду на рік і навіть більше? Чому прогнози на одні роки вражаюче точні, а на інші справджуються лише наполовину? Які погодні прикмети підтверджуються найбільше? Чи впливає на погоду так званий «парниковий ефект»? У чому насправді причина глобального потепління і скільки воно триватиме? Чому таке ж потепління було тисячу років тому? Як впливали на хід світової історії погодні катаклізми – бурі, дощі, град, морози? Якою була погода три чи п'ять століть тому й коли до нас навідається справжня зима? Чи можна було передбачити катастрофічну повінь на Прикарпатті й Буковині?

Фатальні жінки є! Жінки, демонічного впливу і містичних чарів яких неможливо позбутися. Заради цих загадкових істот накладають на себе руки, відрікаються від спокою й облаштованого побуту, йдуть у в'язницю й на ешафот... Саме про одну з них - Роману-Оману-Ману - й розповідає письменник з Волині Володимир Лис. На сторінках його нового роману - кохання й ненависть, втечі від себе і від суспільства, калейдоскоп облич і почуттів, глухі кути і дилеми вибору, зрада і смерть (в однині й у множині).

Вона йде за покликом серця, помиляється сама й легко пробачає помилки іншим, сходить на самий верх величі людського духу та падає у безодню засудження оточуючих… Карколомні події ХХ століття — війна, примусова колективізація — події, що назавжди змінили не тільки людей, а й Україну. Та в межах історії країни це лише пункт статистичних даних, за яким немає нічого, крім чисел. А як щодо історії однієї людини, жінки, котра прагла звичайного земного щастя?

Світлана Ігорівна – звичайна вчителька літератури у забутому Богом селі Загоряни. Троє дітей, чоловік-невдаха, неозорі городи, школа… Здається, усе надто банально і просто. Якби ж то не дивні сни та відчуття на межі божевілля, якби ж то не раптове осяяння – «То хто ж я насправді? Хто живе в мені?». І відповідь: «Ієрихар. Насправді я – Ієрихар, мешканка Трамедіону, астробіологічний космодослідник, супермагістр, наймолодший в історії планети автор наукового закону». Перетворення і перевтілення, запитання і відповіді, бажання та обов’язок сплелися у єдиній душі та двох тілах жінки. Хто переможе у ній? Любов чи безсмертя?

1801 рік. Розкішний бал на честь п'ятиріччя князівни Любославської закінчується масовим пограбуванням і викраденням людини. Там, де хвилину тому розважалася шляхта, тепер гуляють розбійники. Граф Юзеф наважується зірвати з ватажка маску, бачить під нею знайоме обличчя і прощається зі свободою. Але таємний агент Слєпньов знайде слабину ухвалого бандита - чарівну жінку, за-для якої він ладен дістати хоч зірочку з неба, хоч кольє княгині Ольги.

Три жінки, три нелегкі долі, три шляхи до кохання... У неї було дивне ім`я і дивовижна доля. Даза, дочка радянського чиновника, у 30-х роках пройде пекло дитбудинку, а після війни опиниться на Волині, у вирі повстанської боротьби. Її донька Віталія, витончена естетка, покохає кримінального авторитета. А онука Олеся, у життя якої увірвався Євромайдан, зазнає смаку…

“Жінка для стіни” — яскравий зразок цікавого і динамічного психологічного детективу, сюжет якого тримає в напрузі від першої до останньої сторінки. Таємничі самозаймання будинку “крутого авторитета” і болючі пошуки добровільної жертви — “жінки для стіни” — це тільки початок, вершина айсберга, за якою — безодня душі темної і вершина — світлої.

Журналіст, драматург, прозаїк, багаторазовий призер «Коронації слова» — така творча еволюція Володимира Лиса. У житті старого Якова Меха на короткий час, мов той метелик, з`являється дівча-приблуда. Вона питає, чи любив він колись, — і виринає десь із глибини пам’яті його кохання, і біль втрати, і круговерть війн та режимів, і радощі та горе в родині, і гріхи й каяття...