Олег Гуцуляк — об авторе

Предложить изменения

Олег Борисович Гуцуляк (11 липня 1969, Івано-Франківськ).
Син відомого українського хіміка Гуцуляка Бориса Михайловича. Внук поручника Української Галицької Армії (УГА), західно-українського дитячого письменника і педагога Гуцуляка Михайла Максимовича (1888—†1946).
Закінчив Івано-Франківську середню школу № 17 (в 1987), філологічний факультет Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника (в 1993, спеціальність «Українська мова та література»), аспірантуру (в 2003; спеціальність «Історія філософії»). Працював у Івано-Франківських середніх школах № 18 і 12, бібліотекарем, головним бібліотекарем Івано-Франківського педагогічного інституту.
Після закінчення філологічного…

Монографї:
2007 — Пошуки заповітного царства: Міф — текст — реальність (вид-во «Місто-НВ»)
Книги віршів
1996 — «Нумізматика вирію»
1999 — «Птахи та лілії»
2002 — «Повстання скіфів»
2003 — «Поет і Тіамат: вибране»
Проза:
«Адепт» (роман; у співавторстві з Володимиром Єшкілєвим; журнальний варіант — журнал «Сучасність», 1995, № 1. 2; окремим виданням — 1997, вид-во «Лілея-НВ»; 2008, вид-во "Книжковий клуб").
Антології:
1998 — «Початки»
1998 — «Дев'ятдесятники»
1998 — «Повернення деміургів»
1999 — «Цех поетів»
2003 — «Ткань и ландшафт»
2007 — «Пароли и пробуждение»

Філолог-славіст, кандидат філософських наук, завідувач відділом наукової бібліотеки Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, з 2003 р. — засновник і науковий керівник автономної некомерційної організації „Група дослідження основ відпочаткової традиції „Мезогея", з 2006 р. – перший заступник директора Інституту стратегічного аналізу наративних систем (ІСАНС).
Член Асоціації українських письменників (АУП).
Член Інтернаціоналу нових правих, Міжнародної метаполітичної асоціації "Thule Sarmatia", Українського інтелектуального клубу "Золотий грифон", активіст та популяризатор міжнародного руху традиціоналістів (Р. Генон, Г. фон Ліст, А. Сент-Ів, Ю .Евола, Г .Вірт, М. Еліаде,…