Останній потяг до Стамбула
Айше Кулин
Лучшая рецензия на книгу
Эксперт
ой, да ладно :)
27 июня 2022 г. 19:48
198
3
Дуже неоднозначні враження від цієї книжки: начебто і тема цікава, але гармонії між любовною та історичною складовою не вийшло. Крім того, текст дуже нерівний стилістично, слабкий як на письменницю і сценаристку. Майже все викладено доволі сухою мовою: порівнянь, епітетів, описів дуже мало, діалоги посередні. Але зустрічаються місця, особливо глава про Давида Руссо, номер 3233, які і написані живо, і емоції викликають сильні. Ніби писала інша людина. Винити в цьому авторку чи перекладачку – не знаю. А от в чому я б присікалася до перекладачки, то це до «якраз» від якого око сіпалося, «психа» в описі Гітлера та до «словесного проносу» в описі одного з героїв. В романі з претензією на історичність, щось мені підказує, такі вирази не є недоречними, а останній взагалі не для книжки.
Айше…
Форма: роман
Оригинальное название: Last Train to Istanbul
Дата написания: ~2013
Первая публикация: 2020
Перевод: Надія Хаєцька
Язык: Украинский (в оригинале Английский)
Рецензии
Всего 2
Эксперт
ой, да ладно :)
27 июня 2022 г. 19:48
198
3
Дуже неоднозначні враження від цієї книжки: начебто і тема цікава, але гармонії між любовною та історичною складовою не вийшло. Крім того, текст дуже нерівний стилістично, слабкий як на письменницю і сценаристку. Майже все викладено доволі сухою мовою: порівнянь, епітетів, описів дуже мало, діалоги посередні. Але зустрічаються місця, особливо глава про Давида Руссо, номер 3233, які і написані живо, і емоції викликають сильні. Ніби писала інша людина. Винити в цьому авторку чи перекладачку – не знаю. А от в чому я б присікалася до перекладачки, то це до «якраз» від якого око сіпалося, «психа» в описі Гітлера та до «словесного проносу» в описі одного з героїв. В романі з претензією на історичність, щось мені підказує, такі вирази не є недоречними, а останній взагалі не для книжки.
Айше…
3 июля 2022 г. 20:59
82
5
Чудова історія, яка мені дуже сподобалась. Легко та швидко читається, я все думала чому) а потім згадала, шо авторка пише для серіалів, тож текст цілковито в притаманній серіалам манері поєднання і викладання подій. Де є і любов, і політика, і багато розмов, багато дійових осіб, страх, напруження, проблеми у шлюбі тощо. Глибиною текст не занурює, але читати варто, бо цікава історія і якась занадто красива картинка Туреччини і її громадян. Думка, що переслідувала впродовж роману, як ми всі пов'язані одним із одним, навіть коли не знайомі особисто. Наші дії і думки перетинаються у просторі, і можливо, твоя допомога сьогодні малознайомій людині, пришвидчить твоє особисте щастя зовсім неочікуванним шляхом. Тобто авторка, переконана, що добро перемагає, а добрі дії винагороджуються.…
