140 децибелів тиші

Прошло уже какое-то время с момента прочтения, а я до сих пор нахожусь под впечатлением от этой тоненькой книжки. Хочется сравнить Бачинского с Од Мюрай - оба этих автора пишут просто о непростых вещах, но Бачинский излагает ближе к нашим реалиям. И от этого становится жутко не по себе.

Это книга о тех вещах, что большинство из нас привыкло не замечать или делать вид, что этих вещей не существует. До тех пор пока оно не коснётся наших близких или нас самих. И если когда-то оно уже коснулось, то книга режет по живому. ► проблема покинутых, никому не нужных детей ► трудности людей, с ограниченными возможностями ► травля и разбой средь бела дня ► сложности движения против системы ► взятки и продажность людей, в чьих руках есть хоть какая-то власть ► домашнее насилие, иногда доходящее до…

Ця книга видається мені містком із дорослого у дитяче життя. Бо саме завдяки таким книгам дорослі можуть зрозуміти, що тривожить і що примушує радіти дітей. Ця книга дуже особлива через ті теми, які порушує у ній автор: безпритульні діти, діти з особливими потребами, інтернатні діти, самотні діти. Усе це болить, мабуть, багатьом дорослим. Проте Андрій Бачинський змушує нас подивитися на нас самих - тих, хто, давши дитині-жебраку дві гривні, уже через секунду повертається у свій комфортний світ. Бо ми не готові до того, чим живе малюк, який жебрає у електричці. Саме за цю відвертість книга отримала від мене п’ятірку. І нехай тут немає приголомшливо красивих образів чи вражаючих сюжетних поворотів, та в книзі стільки тепла, що справді хочеться зробити щось вартісне для людей, які поруч.

Для…

Мне нравится, что украинцы начали действительно много писать книг. Я люблю Видавництво Старого Лева, потому что у него всегда качественная литература, как художественное оформление, так и сама книга, ее смысл, перевод и т.д. И этой книге я была только рада: маленькая и компактная с милой и трогательной аннотацией, плюс книга получила награду. Детская короткая поучительная история, которую легко осилить за вечер. Ну что еще нужно, чтобы расслабиться и получить книжное удовольствие? Посмотрите на мою оценку и вы поймете, что точно не эта книга.

Давайте по порядку. От того, что меня больше всего взбесило к малому.

— Персонажи. Ну их во всей книги так многовато скажу я вам. Всех и не перечислишь. Но давайте по основному, что меня во всех раздражает до чертиков — нелогичность. Вот каждый по…

Драма для дітей чи дитяча драма? Надзвичайно тяжко закінчує своє дитинство Сергій, хлопчик музикант, що в автокатастрофі втрачає свою родину та ще й слух і голос. Цілком очевидно, що таке життя хлопцю не потрібне. Після одужання він опиняється в спецінтернаті для дітей з вадами слуху. А далі все як у кіно (хоча реальне життя подекуди більш кінематографічніше та карколомніше за будь-який фільм) - складнощі з однолітками, дружба, втеча , поневіряння в ролі безхатченка та пошук справедливості. Добре хоч кінець в цієї історії щасливий, бо книга передусім для юнацтва. Багато інформації про життя людей з обмеженими можливостями, про всі ті труднощі з якими вони зустрічаються, про те, як нам навчитися сприймати правильно особливих людей, без жалю, але з розумінням.

Признаться, мне сложно оценивать эту книгу. С одной стороны, сюжет простой и шаблонный - если мальчик из неблагополучной семьи, то он обязательно будет негодяем, если дети из интерната - то обязательно нюхают клей и воруют, если алкаш - то обязательно пропивает все деньги и поднимает руку на жену. Я не спорю, зачастую в реальной жизни так и есть, но все-таки хотелось какого-то исключения из подобных правил. А вот с другой стороны, здесь поднимается проблема, которую редко встретишь в литературе вообще и в литературе для среднего школьного возраста в частности. Это - проблема людей с ограниченными возможностями в постсоветских странах. Когда-то я читала, что после второй мировой войны правительство СССР сочло, что негоже нации победителей быть инвалидами и поэтому их "зачищали". Не знаю,…

Первая книга за последние 6 лет, прочитанная мною на украинском языке. Весьма непривычно, но иногда даже увлекательно с точки зрения лексики. Мне всегда казалось, что украинский язык очень чувствительный и эмоциональный, хотя на украинском читала только произведения по школьной программе.

В произведении затронута серьезнейшая тема - люди с особенностями. Насколько сложно выжить в современном жестоком мире, где осталось очень мало настоящих людей, способных думать не только о себе и своей выгоде, но еще и об окружающих. Но ведь самое главное, что они еще есть - эти лучи света, которые помогают не потерять веру в человечность!

Понравилось, что в книге довольно правдиво описано все происходящее, без идеализации и пропаганды. В любом государстве есть проблемы, особенно, если это касается…

Книга обов'язково потрібно включити до шкільної програми. Бо в ній підіймаються декілька важливих сторін життя підлітків. Адже кажуть, що ти ні від чого не застрохований у цьому житті. І потрібно щоб діти бачили життя таких же за віком як вони дітей, тільки трішечки не таких у фізичному та соцільному плані. Сергійко до певного часу був звичайною лиюдиною, поки в аварій його рідні не загинули, а сам він не втратив слух. І ось тут для нього починається нове життя. У цьому творі автор показав інтернат з гарної сторони, але таких інтернатів не так вже й багато. Все інше жебрацтво малолітніх, а тим паче калік, як бізнес. Ментівське кришування такого бізнесу. Наплювательське відношення соціальних служб до дітей, головне щоб папери було вдало заповнено, і не треба було тащитися в якусь хатку в…

Найчарівніша історія про сумне. Особлива, меланхолійна, вражаюча. Вона просто бере тебе і вже не відпускає. Ніколи і нізащо.

Це книга про хлопця, якому пропрокували долю відомого музиканта. Життєрадісний і талановитий хлопчик. У нього ще могло бути стільки всього попереду цікавого. Але життя жорстоке. Навіть до дітей. Одна подія. лише одна подія... І далі вже неможливо нічого змінити. Чи все ж таки можливо?..

Ця книга пронизливо сумна. Але її просто варто читати, щоб не забувати про те, що в житті буває й таке, щоб не починати зациклюватися лише на собі й не вважати власні проблеми найглобальнішими у світі.

Ця книга також порушує важливе питання - ставлення до інвалідів у суспільстві. Це дійсно проблема нашої країни. Але більшість людей просто не звертають на неї уваги. Але це лише до того…

Книга Андрія Бачинського захопила з перших рядочків. Вона написана так, що їй не можна не вірити. Без перебільшень. Без ретуші. Одного дня Сергій, який зростав у люблячій родині батьків-музикантів, втрачає в автомобільній аварії родину та слух. Його життя у 12 років було сповнене музики. І раптом він втратив - все. Він важко звикає до інтернату. Йому не має можливості відстояти себе у протиборстві із майже дорослим зухвальцем Вітьком... І єдиною розрадою стає Яринка: дівчинка віку його загиблої сестри. Вона не чує. І не довіряє світу, в якому рідний батько вбив її матір і ненавидів саму дівчинку за глухоту. Випадково Сергій з"ясовує, що втрата слуху не вплинула на його вміння грати на фортепіано. А Яринка почала чути баси... і це лише зміцнює їх дружбу. Так би, може, діти і пройшли,…