Золоті весла часу, або "Іди-іди"
Євген Велтистов
Лучшая рецензия на книгу
11 ноября 2019 г. 16:48
122
5
Кожен повертається у минуле як може - через старі фотоальбоми, музику, друзів чи власні спогади у замурзаному щоденнику, або ж трапляється диво і знаходиться такий собі проводир у часі й просторі, якому варто назвати лише дату та місце і ти опинишся саме там, куди так прагнув. Це й трапляється з героєм повісті - письменником) Він зможе повернутись у Москву воєнних та перших повоєнних років - час свого дитинства та юності...
Я сміялася й сумувала разом з Киром, Вітром, Олесею та їх дорослим другом, героями книги, мандрувала Грохольським провулком, дивилась старі фільми у затишному московському кінотеатрі, завітала на урок німецького Олени Прекрасної, їздила в Пушкіно на танці, слухала про дядька Серьогу та вбивство Льоні Маніна...
"Золоті весла часу... Вони повільно обертали, несли в…
Форма: повесть
Оригинальное название: Золотые весла времени, или Уйди-уйди
Дата написания: 1988
Первая публикация: 1988
Язык: Украинский (в оригинале Русский)
Жанры: Русская литература, Советская литература
Теги: Пионер 88 №1Все теги
Рецензии
Всего 211 ноября 2019 г. 16:48
122
5
Кожен повертається у минуле як може - через старі фотоальбоми, музику, друзів чи власні спогади у замурзаному щоденнику, або ж трапляється диво і знаходиться такий собі проводир у часі й просторі, якому варто назвати лише дату та місце і ти опинишся саме там, куди так прагнув. Це й трапляється з героєм повісті - письменником) Він зможе повернутись у Москву воєнних та перших повоєнних років - час свого дитинства та юності...
Я сміялася й сумувала разом з Киром, Вітром, Олесею та їх дорослим другом, героями книги, мандрувала Грохольським провулком, дивилась старі фільми у затишному московському кінотеатрі, завітала на урок німецького Олени Прекрасної, їздила в Пушкіно на танці, слухала про дядька Серьогу та вбивство Льоні Маніна...
"Золоті весла часу... Вони повільно обертали, несли в…
6 декабря 2017 г. 20:19
101
5 Неймовірна книга, яка западає в самісіньке серце❤
Кожен повертається у минуле як може - через старі фотоальбоми, музику, друзів чи власні спогади у замурзаному щоденнику, або ж трапляється диво і знаходиться такий собі проводир у часі й просторі, якому варто назвати лише дату та місце і ти опинишся саме там, куди так прагнув. Це й трапляється з героєм повісті - письменником) Він зможе повернутись у Москву воєнних та перших повоєнних років - час свого дитинства та юності...
Я сміялася й сумувала разом з Киром, Вітром, Олесею та їх дорослим другом, героями книги, мандрувала Грохольським провулком, дивилась старі фільми у затишному московському кінотеатрі, завітала на урок німецького Олени Прекрасної, їздила в Пушкіно на танці, слухала про дядька Серьогу та вбивство Льоні Маніна...
"Золоті весла часу... Вони повільно обертали, несли в…
