2

Це, звісно, не рецензія, а так, нотатки на полях... Та я дійсно не розумію, навіщо вивчати вірші пана Вороного у школі. Хоча ні, "Євшан -Зілля" у п'ятому класі ще нормально, але читати у десятому класі рими "любов'ю-кров'ю", це сильно. Особливо на контрасті з Рембо і Верленом, які йдуть паралельно по зарубіжній літературі.

Ні, прочитання "Блакитну Панну" - не марнотратство часу, ні. Та й годі. Можливо, вся річ у тім, що українській літературі дуже потрібен представник модернізму, наслідувач французької школи etc etc? Це зрозуміло. Та не треба ж тільки ліпити з Вороного того, ким він не є.