Больше рецензий
Эксперт
Душа ведьмы, чутье шаманки, и я - психотерапевт
2 февраля 2015 г. 15:09
751
5
РецензияЗайди в холодну воду,
Не бійся намочити ноги,
Переплисти кілометри льоду
З дельфінами на той бік моря.
"Дельфіни"
Слушаю и пишу... Сразу оговорюсь: рецензия больше посвящена самому Кузьме, чем книге. Думаю, сегодня можно - сегодня его не стало с нами. Ужасное начало недели...
Я никогда не была фанаткой группы "Скрябин", не знала всех их песен, но помню, как еще будучи школьницей, смотрела "Шанс", не пропуская ни единого выпуска, мне очень импонировал их тандем с Наташей Могилевской:), помню - любила смотреть клипы Кузьмы по телевизору: "Спи собі сама" (я возмущалась, зачем они сняли там мною не особо любимую актрису Арнтгольц), дуэтный опять-таки с Могилевской "Ти мені не даєш". Я помню как подпевала безрассудной песенке "Гламур" "Мур-мур, ми любим гламур", недоумевала над "Шматой" и плакала под "Люди, як кораблі", "Мовчати" і "Старі фотографії". Многие песни Андрея Кузьменко мне часто хочется цитировать (я не забуду этих текстов, столь наполнены они смыслом)...
На глибині зустрічаються всі.
Так, ніби в морі місця нема.
І труться бортами, аж стогне земля
Від зависті, підлості й зла.
Хтось не доплив, бо йому помогли
Набрати повні трюми води,
Бо стати героями тої війни
Дуже хотіли вони.
"Люди, як кораблі"Здається, шо то було так давно,
Коли в руках тримаю цей альбом,
Нам було абсолютно все одно,
Не маючи нічого мати всьо.
"Старі фотографії"
Ну, что ж... По поводу "Я, Паштєт і армія" хочу сказать - прикольно, именно это наречие, на мой взгляд, наиболее хорошо отражает смысл книги. Хотя я и не люблю солдафонскую тематику, тем не менее улыбку Скрябин у меня вызвал, не смотря на произошедшее. Андрей вообще был очень позитивным человеком, приятным, веселым, умеющим соединить смешное с разумным, что ему удалось и в этой книге. Наверное, именно благодаря тому, кто автор, тому, что я слушаю аудиокнигу (голос Кузьмы - отдельная песня=)), благодаря чувству юмора самого Андрея книжечка мне доставляет приятнейшие эмоции. "Я, Паштєт і армія" - юмористическая приключенческая история недостудентика-солдатика, смешная и правдивая (да, мои уши вяли от количества матерных выражений, но ведь действительно в армии общаются подобным образом), незамысловатая и расслабляющая, но никак не глупая.
Спасибо, Андрей Кузьменко, Кузьма Скрябин за юмор с умом, за душу с весельем, за "непустоту" человеческую. Спасибо. Вечная память.
Спи собі сама, коли біля тебе мене нема...
Комментарии
Я чекала сьогодні рецензії... Надзвичайно жалко і сумно.
Я теж не була фанаткою Кузьми, але дуже багато пісень на слуху, і взагалі, це наше дитиниство, наша юність.
І не кажи... Це величезна втрата, навіть не для шоу-бізу в першу чергу, а людська втрата. Шкода, що не почуємо вже більше нічого нового від нього... Вчора вийшов кліп. Останній.
Безумно жалко.
Я с утра хожу и пою сама себе его песню "Мам ти мене вибач шо я став дорослим". А потом включаю радио...
Безумно жалко...
А мені весь час у голові крутяться слова - "Мам, а можна я завтра до тебе приїду?" І його останній "приїзд" до мами.
Говорят, его мама узнала о трагедии, услышав новости по телевизору, в кафе, куда спустилась попить кофе. Вот же ужас...
Я свою уже больше, чем полгода не видела. Не выдержала, купила билеты на ближайшие выходные.
Страшно...
Мама - это бесценно!!!
Слухала сьогодні інтерв"ю його мами - повне болю і горя. Не можливо було спокійно це чути. І вона зокрема розказувала там, як почула цю страшну звістку. Була дома, на кухні, зробила каву і включила радіо "Львівська хвиля" в 9 ранку (улюблене радіо Андрія, там він деякий час працював).
Шкода, що саме такі події заставляють нас цінувати те, що в звичайні дні губиться за буденними турботами. Ваша мама буде рада побачити вас).
Надзвичайно важка втрата...
Красива рецензія. І я дуже співчуваю його рідним:(
Велика втрата України.
Дякую.
Пам'ятатимемо...
Очень больно... Если чужие люди так тяжело переживают утрату, мне даже и думать не хочется как разрывает изнутри друзей и близких. Это страшно осознавать, но человек уникальный до мозга костей, он - история, легенда. Таких не было и никогда не будет... И от этого наверное такая душераздирающая боль.
Согласна, у меня тоже, если поразмыслить, объективных причин нет так переживать, тем не менее...
Пройшов тиждень з дня його смерті, а серце й досі не може заспокоїтись. Враження, ніби втратила близького друга: щирого, відвертого, правдивого, оптимістичного, позитивного. Так боляче! В стотисячний раз переслуховую його пісні, місцями такі пророчі. Так як і більшість, не була його фанаткою, я цінувала і любила його перш за все, за його близькість до людей, за щирість у розмові, за усмішку, яку він постійно викликав! Щодня передивляюсь його інтерв"ю. І це викликає постійний сміх крізь сльози. І запитання - чому?
Зараз слухаю його першу книгу - "Я, "Побєда" і Берлін" . Відчуття, що віт тут, що все добре, що знову будуть нові пісні, відверті інтерв"ю, нові книги. І з жахом розумію, що вже нічого не буде. Нам залишилось тільки те, що є. І дякувати Богу він залишив не мало). От наприклад, тільки восени створив своє власне радіо - S.R.A.K.A (таку назву тільки Андрій Кузьма і міг придумати, хоча розшифровується цілком пристойно - своє радіо Андрія Кузьменка) - там пісні, які відібрав сам Андрій, ті, які йому подобались і які він сам любив слухати. Дуже якісні пісні, не банальні, не попсові, маловідомі. Не знаю, чи можна сюди давати ссилки його, але може комусь буде цікаво - http://svoeradio.com/listen/Radio-S-R-A-K-A
А цю книгу, я ще тільки планую читати. Вірніше буду тільки слухати у виконання самого Андрія, інакше мені здається і не варто її читати.
Весь тиждень (вже! відчуття, що тільки вчора дізналася) тільки його пісні і вдома, і у дорозі... Величезне спасибі за радіо, навіть не знала про його існування - обов'язково послухаю! Приємного прослуховування!
Які схожі відчуття. Я теж тиждень нічого крім його пісень не можу слухати. І дома, і в дорозі, і на роботі. Ось тільки ще його радіо і можу слухати. І так хочеться не вірити в те, що він загинув!
Послухайте, думаю обов"язково сподобається. У такого музиканта просто не може бути поганий смак).
Дякую!
А я завжди була його фанаткою. Мены подобався він. Оця його мова. Погляди.
Сумую, як за тими, хто не повертається з цієї дурної війни. Як за кимось знайомим. Вічна йому пам"ять.
А вам дякую за рецензію.
Його мова - так, це шось самобутнє))) І Вам дякую за відгук.
А на живо не чули? Так ще Притула розмовляє. Як то кажуть- ми всією родиною шаленіємо від цієі говірки.
У житті з такою мовою не стикалася, адже я з Харкова. Лише у телевізорі, радіо та всіляких відео чула)
Зрозуміло)
Мова його дійсно унікальна серед шоу-бізнесових представників. Я теж любила його, але не тільки як співака, а як Людину. Пісні його мудрі, відверті, філософські. Не всі звичайно, але саме такі я і любила слухати. А ще любила за його патріотизм, який зараз так необхідний нашій країні. Завжди усміхнений, позитивний, веселий, відвертий і щирий. Не соромився своєї мови. Це така рідкість серед "зірок".
Так сумно і боляче, і сьогодні 9 днів, як він загинув. Хай спочиває з миром!
Світла йому пам'ять.
Я теж десь тут у коментарях писала, що втрата у першу чергу людська, а потім уже в інших сферах.
9 днів буде завтра.
Повністю згідна! А ще у мене і по відчуттям, і по емоціях наче втратила близького друга(
9 днів сьогодні (2-ге включно). І відправа сьогодні була у церкві.
Той день також враховується - зрозуміло...
Кузьма був "своїм" - такий висновок зробила, враховуючи як поставилося до цієї трагедії ще дуже багато людей, окрім мене.
Кожна людина по своєму сприйняла його смерть, але мабуть байдужим нікого не залишила.
Плюсую від першого і до останньго слова. Він гордився своєю країною. Він був іі справжнім сином, а не ті, що протирають штани в раді.
А замітили, що за ним сумувала не окрема вікова категорія? А всі! Від дитини 5 років до старенькоі бабці з паличкою. Це багато про шо говорить.
І я з вами згідна!
Я теж це помітила, коли прийшла до церкви, у якій прощались з Андрієм люди. Там були і дітки, і зовсім старенькі бабусі-дідусі, і люди середнього віку, ну і звичайно багато молоді.