5

Перший примірник "ДМ" був мною нагло поцуплений у тендітного хлопчика на лекціі з вишу (здається). До кінця дня на пари я так и не поверулася, зависнувши у буфеті. Це було моє перше знайомство як із українським сучасним автором, так і з сучукрлітом взагалі. І я дякую Богу та тому тендітному хлопчику, що саме Жадан був перший, не мегапопулярний вже на той час Андрухович, не зарозумна нікому невідома Поваляєва, не мій улюбленець сьогодні - Чех.
Не буду в котрий раз писати про гострий гумор, насичену мову та такі близькі серцю сюжетні переломи=) Хочу лише сказати, що кращої книги для подорожі у плацкартному вагоні смердючого поїзду Харків-Львів не знайти.
Але будьте уважні, коли ви захочите перечитати інші твори Сергія (особливо поезію), налаштуйтеся розриваючі емоціі. Гумор - лише частка того, що він хоче донести до вас.
Скажу тіки, що читати "ДМ" варто лише в оригіналі, а особливо, коли ти народився і виріс у Харкові.