3

Певний час тому до моїх рук потрапила чудова книжка "Сновиди. Сни українських письменників". Чудовість її полягала не лише в надхвилюючій мене темі, а й в тому, що вона дозволяла познайомитись з великою кількістю сучасних українських авторів. Хай це було лише декілька сторінок, або навіть одна сторінка - цього було вдосталь. І одним з найнеординарніших серед письменників видавався тоді Тарас Прохасько...

І тут стає дивно. Адже і проза його - за обіцянкою - виявилася інтелектуальною, і таки справді - жодного пафосу і спроб навчити життю. Але... Чогось мені весь час не вистачало. Можливо, книга трапилась не у той період - щось там не співпало у чвертях місяця - або я підсвідомо очікував на щось більше... Не знаю. Але не дивіться на посередню оцінку. Це хороший автор. Правда.