Вибрані твори (сборник)

Я ще не зустрічала людини, яка б не читала цієї новели. Та якщо ви її не читали, то я палко раджу негайно це зробити.

Умовно, можу поділити книгу на три частини:
1 - депресія.
2 - спокій.
3 - нетерпіння.

1. Починається розповідь доволі депресивно та меланхолійно. Опис "города", дійсно змусив мене проникнутися своєю атмосферою безнадійності. Головно героя, доречі, теж, тому він й тікає подалі, щоб знайти спокій для своєї втомленої душі та почати знову творити.

2. Ліричного героя нарешті відпускає город і він може дихати на повні груди. Тісний зв'язок з природою, нарешті заспокоїв його, уся депресія й меланхолія  зникли під променями сонця. Ця частина мені дуже сподобалася, вона найбільше вплинула на мене. Я відразу відчула розслаблення, та й взагалі, стало доволі комфортно.

3. В умно третій…

Це було просто ВАУ!!! Я не розумію хто і навіщо вніс цю книгу в шкільну навчальну програму, адже це далеко не дитяча література. Це історія дорослого кохання, простого і чистого, яке народилось між Марічкою і Іваном коли ті були ще дітьми.  Мова в цій повісті дуже автентична, складна для розуміння. Навіть із моїм багажем років проведених у Карпатах, я не розуміла великої кількість слів,  «словничок» із приміток не надто допомагав. Але це абсолютно не заважало мені насолоджуватись текстом, навіть навпаки створювало неповторний шарм, таку собі магію цієї місцевості та часу. Як же сильно мені хочеться бути частиною тих обрядів на Святий вечір, танцювати із чугайстром біля багаття посеред ночі, ворожити на весну й просто закохатись, хоча часом саме останнє із переліченого видається найважчим…