Паперові листи

Не люблю я шмаркливі оповідки про любофф, але ось ця невеличка повість таки «зачепила» мене. Сама я дуже полюбляю паперові родинні пам’ятки: після смерті батька я забрала всі папери, що знайшла. А потім дома, в тиші, перебирала ті «привіти» з минулого. Були там і листи тата до батьків, коли він служив у армії. Були і свідоцтва про народження, одруження, освіту виписані на простому аркуші у клітинку. Було кілька документів з окупації, на яких стоять печатки із свастиками і бісерним почерком, чорнилом, німецькою та українською мовами написані довідки. Була і записка із концтабору від мого незнаного діда (рідного брата бабусі по татові) до його матері, написана на якомусь шматку цупкого паперу і хімічним олівцем, де вже майже нічого і не розбереш без допоміжних засобів… А скільки старих…