Матусин оберіг

Ця історія мені сподобалась. Вона насамперед про материнську любов, а ще про Україну сьогодні. Та про наш найбільший біль – війну. Сьогодні це твій брат, – завтра твій найлютіший ворог! І ви вже по різні боки фронту. В героях можна впізнати кожного з нас, хто любить, втрачає рідних, але не втрачає надії в краще! Бо в ночі, всі ми – українці, просимо у Бога лише миру і можливо трішки щастя…

книга дуже легко читається, головна героїня це дівчина Олеся яка в сім років втратила маму, но її мама написала листи які Олеся повинна відкривати тільки на свій день народження, дівчина просто жила маминими листами, один день її батько приводи в дім нову дружину на ім'я Раїса , в неї є син Костя. Який перших днів не давав спокою Олесі. Прошли роки вона познайомилася з хлопцем на ім'я Ігор, вони влюбилися одне одного, но доля їх розлучила він поїхав на майдан до Києва, потом АТО добровольцем. Костя насильно заставив Олесу вийти за нього заміж, по вона від нього завагітніла, но завагітніла вона не по своїй волі по Костя її ґвалтував. Но вона любила тільки одного Ігора і хотіла буде тільки з ним.

Не чекала, щоб аж так мене захопив сюжет. Інколи на очі наверталися сльози, що для мене рідкість. Доля дівчини описана так майстерно, що інколи забуваєш, що її звати Олеся, уявляєш, що то сама Світлана розказує про своє особисте. Тут і не знаєш, що ж насправді стало оберегом для дівчини - мамині листи, гіркий досвід з раннього дитинства, краща подруга, справжнє кохання чи все ж таки листочок конюшини.Все так переплетено і автор так вдало висвітлює, що людина живе справжніми почуттями і ніяка біда, навіть війна, не знищує віру, надію і любов.