Українська мала проза XX століття: Антологія (сборник)

Ознайомившись з твором Ольги Кобильянської " Valse melancolique" ми можемо поринути у внутрішній світ і життєві долі трьох різних героїнь,авторка порушила проблеми духовної та жіночої самореалізації. Вони талановиті, освічені,цілеспрямовані,однак із невеликим життєвим досвідом. Так,висвітливши філосовський конфлік між прагненням краси і досконалості та обставин реального життя,можемо окреслити визначні риси твору рекомендованні для проччитання.

Це неймовірний твір. Не хочу писати пафосну фразу "до сліз", але ж я дійсно розчулена.

Біль, нестерпний біль, який відчуває батько, а ти - разом з ним. Переказувати сюжет безглуздо, тут треба говорити про метафори та образи, які вживає Коцюбинський. Чистий психологізм.

Поєднання смерті і народження - ось це воно.

Бывает так, что раз прикоснувшись к сердцу, любовь уже не покидает его, а образ возлюбленного навеки пеленой закрывает глаза. Он был старше ее и женат, она была молода. Но как далеко бы не забросила его судьба, везде слышны были ее мысли, чувствовалась ее душа, которой не суждено было обрести счастье.

Такая маленькая новелла, а столько в нее поместилось чувственности, печали, нежности.

Девушка, которая ощущала, когда придет письмо от обожаемого ею мужчины, но знала, что оно адресовано не ей.

Как мало вообще человеку нужно, чтобы хоть на миг обрести блаженство, всего лишь прикоснуться к тому, что для него свято.

Хвылевой пишет хорошо. Даже очень. Порой загибает так, что прям сладко на душе становится. Хочется еще. Больше. История раздвоения личности, болезненного разрыва между совестью и долгом. Между правильно и надо. А кому надо? Зачем? Неужели идеология важнее собственной матери? Родина скажет - да. А люди заклюют. Сам себя съешь же, не сейчас, так позже. В короткой повести ясно выражается протест органам власти. Интересно, услышали ли его.

В этой новелле рассказывается от трех таких разных, но в то же время единых в своих убеждениях, девушках. Они ищут счастье не в замужестве, а в самодостаточности и гармонии с собой и с миром вокруг. ⠀ Их объединяет тяга к красоте, к прекрасному, к творчеству во всех его проявлениях, будь это музыка или изобразительное искусство. ⠀ В квартире, в которой обитают героини, царит атмосфера вдохновения и равновесия, и это ощущается сквозь страницы книги. ⠀ Особенностью этого произведения является то, что автор впервые вводит в украинскую литературу образ женщины-интеллектуалки, стремящейся развиваться, усовершенствоваться как личность. ⠀ Это было первое мое знакомство с Кобылянской, и, скажу откровенно, меня автор смогла заинтересовать, хочется почитать что-то еще из ее творчества. ⠀

Дуже психологічно насичена новела .Я прочитав її за годину,але не зрозумів,що в ній так подобається іншим.Так,тема дуже сумна,але мені так не здалося,я навіть не зміг розчулитися.Ну вбив він свою матір,ну і що?Він просто фанатик з совістю,на мою думку...Можливо я не зміг зрозуміти,бо це не мій жанр чи я просто "нетямущий"...Оцінку я поставив нейтральну,бо я нічого не відчув прочитавши,але іншим сподобалось,можливо через років 5 я зможу перечитавши щось відчути... Мені 17...

Він будує краще майбутнє для своєї України і водночас розстрілює її. Душа ж його не просто роздвоєна. Фанатизм її четвертував. І кожна грань душі Я нагадує шматок кольорової смальти, що тьмяніє на сонці, а можливо, хотів би сяяти... Глуха канонада, постріли, м'ята... Десь там блищать сині озера загірної комуни... На узліссі (ще з правслов' янських часів - утілення місця, де панують духи зла) він вбиває частину своєї душі... М. ХВИЛЬОВИЙ, він ніколи не був чекістом, не розстрілювали рідну матір. Та він чудово знав: український комуніст- це смертельний біполярний розлад, тому й питав: "Невже я зайвий чоловік тому, що безумно люблю Україну?" І якщо його головний герой Україну таки розстріляв, то Хвильовий цього зробити не зміг-пішов зі світу на зло всім... Ця новела не має собі рівних у…

«Любові Всевишній присвячується».

Коли нам задали читати цю новелу, я дуже довго не могла зрозуміти, чому вона так називається. Лише прочитавши, я нарешті змогла якось це осмислити.

Згідно з українськими традиціями, щоб позбавити мук людину, якій не могли відповісти взаємністю в коханні, через старця чи малу дитину передавали «три зозулі з поклоном», що означає: «Забудь, покинь, залиш, відпусти». Також людям давно відомо, що зозуля — це птах, який ніколи не будує гнізда. Тому такою назвою автор якби натякає, що кохання, на жаль, приречене.

Новела будується навколо любовного трикутника — дві жінки й чоловік. Марфа й Михайло дуже близькі емоційно, відчувають одне одного. Але одружений він із Софією...

Коли читаєш цей твір, сум поволі огортає тебе й не відпускає ще леякий час. Тому що ця…

Літо. Сонце. Поле. Гарно, затишно, пахуче. Йду. І хоч живу тут все життя- все одно дивуюся красі і величності пшеничного поля. Це як море. Тільки жовте. Тут теж можна пірнати (правда не перевіряла вже ...надцять років). Он волошка синіє небом, он мак палахкотить червоними язичками, там жайвір здійнявся у небо... А це... Що це? Миииша!!! Польова миша. Рятуйте! Моя собака женеться сама не знає за ким. Вона зроду не бачила мишей. За нею тягнеться помітна стежинка. Не страшно. Завтра колоски знову стануть на місце. Життя. Тут вирує життя. І це поле- життя теж. Скоро воно стане хлібом. Мої рецептори уже реагують на саме тільки слово. Літо, поле, заходить сонце. Небо пломеніє, грає такими барвами, які навіть описати неможливо. І відтворити теж. Природа готується до сну. Літо.…

З творами цього автора я знайома давно, але останнім часом він відкривається для мене з нового боку. Імпресіонізм - напрям, у якому він писав більшість своїх творів, дещо своєрідний напрям у мистецтві, зокрема у літературі, і тому часом було важко читати його новели, але я впоралася. Автор пересипав свій твір метафорами, іноді потрібно здогадуватися, що він має на увазі. Це додає особливості та неповторності його стилю та манері написання. Кожному час від часу потрібно перепочити, зібратися з думками і подивитися на все з іншого боку, тому сві ми іноді намагаємося втекти від усього, навіть від самих себе. Це корисно... Ліричний герой доводить нам, що життя складна річ, яка потребує твоєї енергії та сили, але її не хвилює, де ти будеш ту силу брати. Саме в таких випадках не має кращого…