Чудове Чудовисько

Эта книжка очень веселая и суперовая! Это приключение началось так: третьеклассница Соня лепила из пластилина баранчиков. И тут она услышала, что в окно ей кто-то скребётся. Это оказалось чудовище! Она решила с ним познакомиться. Так завязалась их дружба. Все герои очень смешные, мне нравится эта книга!

Довго-довго ми з донькою розпочинали читати цю книгу, завжди щось ставало на заваді, але врешті-решт ми таки змогли її дочитати. І сюжет цікавий, і герої, але щось було не те, аж поки ми нарешті не вчитались і не "розпробували її на смак". Дівчинка Соня знайомиться з чудовисько на ім'я Чу, який впевнений, що люди хороші і з ними варто дружити. Саме це й прагне довести чудовисько своїм власним прикладом - він збирається отримати від людей аж сім подяк. Соня вирішує допомогти своєму новому другові. Чу разом із Сонею йде до школи, де нікого не дивує його незвичний вигляд. Він отримує прізвище Пластиліненко (мабуть за свою любов до ліплення баранців) і стає третьокласником. Веселощі, жарти (баба-бабай, кіт Ксерокс), доповнюють згадки сучасної української популярної музики, що створює гарну…

Хоч мені і майже 30 років, я просто у захваті від цієї книжки! Вона і добра, і захоплива, і повчальна, і весела! Мені на справді було цікаво, що там далі після кожного розділу, було смішно від жартів (особливо самовар Чу). Особливо раджу читати, коли поганий настрій і хочеться чогось такого, що гарантовано його підніме. Дякую автору за таку ЧУдову книжку!

Книги Дерманского я искренне рекомендую всем родителям, которые читают своим детям. Для моей дочки книга пока не по возрасту (ей недавно исполнилось 5, если что), но фиг я ей это докажу. Она от серии в восторге. Сейчас мы уже читаем второй том (это трилогия), и ее прям за уши не оттащишь, хотя картинок в книге раз-два и обчелся - только одна черно-белая на полстранички в начале нового раздела.

Но это ведь неважно, когда написано так интересно, что нельзя не поверить. Мне каждый вечер после чтения приходится доказывать, что чудовищ на самом деле нет, даже, к сожалению, добрых. Но о таком друге, как у Сони, дочка точно мечтает. Ведь это можно было бы узнавать что-то новое, летать на смерчах, собирать благодарность и сражаться с вампирами.

Соне, главной героине, и правда повезло с другом. Как…

Чудесна дитяча казка про дружбу. Чимось схожа на Карлсона, чимось на різні історії жахів, але дуже добра і душевна історія. Дівчинка-третьокласниця знайомиться з чудовиськом. Разом вони мають показати всім жахливим створінням, що дружба справді існує. На них чекають веселі й небезпечні пригоди, а ви разом із ними скористаєтеся чарівною поштою, побуваєте на Великому Жахливому Збіговиську, познайомитеся з директором школи, який колекціонує фантики з жуйок, викриєте глипача... Словом, буде цікаво!

Если бы у меня были дети, я бы никогда не дала им в руки эту книгу! Почему? Что ж, если Вы действительно хотите знать: 1) перенасыщенность текста монстрами разных весовых категорий и родо-племенных пренадлежностей. Тут вам и чудища, и вампиры, и ведьмы, и оборотни. 2) Пропаганда непослушания родителям. Как девочки Сони ее бабушке, так и чудища своей родне. 3) Несуразные сравнения, которые как по мне, выдают множество странностей автора:

Матінко моя! Та ж там просто кишіло від чудовиськ! І однорукі, немов гральні автомати, і триокі, наче світлофори, і рогаті, мов лосі, і волохаті, як рок-музиканти, і пухирчасті, наче огірки, і слизькі, мов слимаки, і лускаті, наче карасі, і гривасті, мов коні, і ластоногі, наче водолази, й ікласті, мов кабани, і пазуристі, наче вчителька хімії Ельвіра…

Чудовиська страшні! Чудовиська жахливі! Чудовиська потворні! А от і ні. Є Чудовисько — чудове. Рожеве, пухнасте й у синю цяточку. Воно ліпить пластилінових баранців і товаришує з дівчатками. Ходить до школи із самоваром на плечах. І робить добрі справи. А ще тут є багацько кумедних дотепів, кровожерливі упирі, що полюють на людітей, страшні чудовиська, для яких дітодруг — справжня ганьба, і директор школи, який постійно жує гумку і тому дуфе сміфно фепелявить при рофмові. І пригоди, пригоди, пригоди! Мінус один — книга блискавично швидко закінчується. І за ці веселі години, що не раз ще повторяться, веееелике дякую — Ларисі LoraG =)

вдохновленная отзывом из уст rarisima , я загорелась желанием прочитать эту книгу и сразу же после приезда с киевской встречи сектантов-книгоманьяков приобрела себе сразу две книги про розовое Чудовище. в предвкушении восторга погрузилась в чтение и... не поняла. то ли я слишком старая стала для таких книг, то ли я слишком придирчива стала, то ли просто устала от клише и штампов. да, я помню слова Джорджа Лукаса о том, что клише "потому и стали клише, что работают", но, поверьте, от вампиров меня уже ТОШНИТ!!! слишком примитивная, как на меня, книга. даже для детей... по крайней мере, своим я бы вряд ли такое бы читала...