Очерк истории Украины в Средние века и раннее Новое время

Характеризуючи будь-яку історичну працю, перш за все, перед автором рецензії постає питання, наскільки ця праця відповідала завданням поставленим у передмові чи хоча б заголовку. Завданням Наталі Яковенко було розглянути саме свідомість основної маси населення земель, заселених етнічними українцями. Безумовно, через брак інформації робити висновки про світосприйняття наших предків можливо лишень теоретично. Саме тому піддати нещадній критиці через невідповідність завдання і виконання цю працю неможливо.

Іншою є справа, що автор виконала інше важливе завдання – розповіла коротко про найважливіші факти з історії України. Утім, туту ми стикаємося з певною невідповідністю: додержавні часи та часи Київської Русі висвітлені побіжно, у той самий час, як Козацьку державу історик розглянула ніби…

Цю книжку варто прочитати всім, хто – як і я сам – вивчав історію ще по радянським підручникам. І сила її не в особливій патріотичності (Яковенко якраз намагається не вигадувати подвиги і героїв там, де їх насправді не було) чи пропагандистському посилі, а в тому, що читач може познайомитися з сучасними й об'єктивними історичними данними щодо території, яка зараз називається Україна і історія якої драматична і без перекручувань та додавань романівсько-радянської версії. Перше і головне, що демонструє «Очерк истории Украины» – спільна історія Росії й України можлива лише частково і лише як засіб створення повної картини, де були б присутні обидві сторони. Починаючи з перших згадок про поселення на території сучасної України і до ХVI століття чинниками української історії виступають Швеція…