Елементал

Чтение ранних книг Шкляра - это вечный стресс для меня, ведь я с ним впервые встретилась на страницах "Черного ворона". И там все было круто - и идеальный украинский язык (без излишних умствований и полонизмов), серьезная работа с историческими источниками, сильная приключенческая составляющая. Потом была чуть менее рвущая душу, но тоже очень сильная "Маруся". А потом взрыв мозга и провокация рвотных рефлексов - "Кровь летучей мыши". И вот "Элементал".

Он, конечно, лучше "Крови..." - чуть меньше секса с использованием церковной утвари, чуть больше связи с реальностью, но все же...

Украинский и тут хорош. По-настоящему хорош. Но это, наверное, все. До холодноярских романов ранним книгам Шкляра ой как далеко. Тут он выезжает на каких-то мистических составляющих, а я это очень не люблю.

Потому…

Книга, на перший погляд і практично до кінця прочитання, нагадує собою нецікаве описання бойових дій, описання технік бойових мистецтв чоловіком, який ними володіє. Але, насправді, десь уже далі середини, коли книжка має закінчуватися, йде більш концентрована подача матеріалу, де є більше особистісного погляду героя, одним словом, про любов. Того, можливо, через це, але мене книжка все ж чіпляє. Коли це стосується душевних переживань та почуттів відносно жінки, а потім ще й так несказанно повертається сюжет, то наприкінці залишається відчуття задоволення від прочитання. Люблю це відчуття після прочитання доброї книги. Насправді, на цю книгу я вже була поставила хрест, але вирішила дослухати (можливо, так спрацював ефект аудіокниги, що спотворив моє відчуття цієї книги) до кінця аби…

Це моє перше знайомство з творчістю Шкляра і, сподіваюсь, що це його найгірша книга. По суті це примітивний бойовичок 80-их років, з невигадливим сюжетом і натяком на містику. Розповідь йдеться про супер-мега солдата, котрому море по-коліна, а завалити з десяток озброєних спецназівців що раз плюнути. І що, хоч якось вирізняє цього персонажа від міріад аналогічних це, певні нелюдські вміння елементала. Далі по класиці: герой отримує завдання спасти безневинну дівчину з волохатих лап негідників. І, вінчаний цією метою український-француз долає всі труднощі і незгоди на шляху до омріяної "королеви". Оскільки (знову ж таки по класиці) крутий боєць, що пройшов і вогонь, і воду, і Чечню на "мідних трубах" зазнав поразки. Мордобої, секс, долари і елітне спиртне - невід'ємні супутники чтива…

С писателями как с конфетами ассорти. Берешь одну книгу ...то есть конфету-начинка апельсиновая, отлично! другую-трюфель-еще лучше! третью,четвертую и уже трудно остановиться Как вдруг-бац! С ушной серой(по Роулинг ) это в лучшем случае, а в худшем- отравившись несбывшимся ожиданием и непредсказуемостью, чувствуешь себя обиженным и разочарованным. Автор не оправдал себя : конфета оказалась с мясом или мидиями(неплохо для тех, кто любит то и другое)Но ощущение собственной беспомощности от краха надежд к уже привычному миру-неизбежно. Третья книга этого автора, о которую я споткнулась. После нежной и романтичной "Ностальгии", жизнеутверждающей, хотя и очень реалистичной "Тени совы" и цикла рассказов, "Элементал" поначалу показался мне слишком политизированным боевиком. Хотя на это…

Моє перше знайомство з автором. Сподобалося, але великого захвату нема.Справа не в авторі, не в стилі, не в мові (тут все на висоті) а в темі. Просто тема мабуть не моя. А так цілком цікавий динамічний детектив.