Пауль Целан — последние издания книг

Паўль Цэлан (1920–1970) – адзін з самых значных і ўплывовых нямецкамоўных паэтаў ХХ стагоддзя габрэйскага паходжання. Яго вытанчаная паэзія напоўненая рэфлексіяй над магчымасцямі мовы і камунікацыі ва ўмовах пасляваеннага часу і перажывання досведу Халакосту. Кнігу выбраных вершаў Паўля Цэлана склалі творы з яго пяці прыжыццёвых кніг.

Cборник Пауля Целана "Решётка речи" в переводе Алёши Прокопьева. Слово «Sprachgitter», вынесенное в название книги, созвучно общеупотребимому «Sprechgitter» – «переговорная решетка», т. е. решетка, которая на свидании в тюрьме отделяет преступника от тех, кто пришел его навестить. Целан говорил в связи с этим названием и заглавным стихотворением сборника: «Я стою на другой пространственной и временной плоскости, чем мой читатель. Он может понять меня только отдаленно, ему никак не удается меня ухватить, он все время хватается только за прутья разделяющей нас решетки… Ни один человек не может быть “как” другой; и потому, вероятно, он должен изучать другого, пусть даже через решетку…»

Пауль Целан (1920–1970) – крупнейший немецкоязычный лирик послевоенной эпохи, последний великий трагический поэт ХХ в. На его стихи сегодня пишут музыку, их включают в литургическое действо протестантских и католических церквей, по их мотивам знаменитый художник Ансельм Кифер создал грандиозный цикл картин и скульптур """"Памяти Пауля Целана"""" (2006). Родившийся в Румынии, на Буковине, в немецкоговорящей еврейской семье, Целан с 1939 по 1945 г. являлся гражданином СССР, учился на филологическом факультете Черновицкого университета. В 1942–1944 гг. он находился в немецком концентрационном лагере на принудительных работах, в 1945 г. уехал в Румынию, а с 1948 г. жил во Франции, в Париже. В 1970 г. Целан покончил с собой, бросившись в Сену с моста Мирабо. Космополит-интеллектуал, Целан свободно владел немецким, румынским, французским, русским, английским и двумя еврейскими языками (идишем и ивритом), а его герменевтическая лирика содержит переклички с французскими, русскими, немецкими и английскими писателями разных эпох, с еврейской мистикой и современной философией. Целан известен также как переводчик, в частности русских поэтов, на немецкий язык – Мандельштама, Блока, Хлебникова, Маяковского и др. Настоящее издание включает в себя переводы всех шести прижизненных книг Целана, подготовленных им лично к печати и оформленных Гизелой де Летранж-Целан.

Второй сборник Пауля Целана в переводе Алёши Прокопьева.

Поезії, які містяться у цій збірці, з’явилися у світ тільки в 1991 р., через двадцять років після смерті автора, хоча частина з них була опублікована ще 1968 року в невеличкій антології. Вони походять з рукописного конволюту, віднайденого в робочому бюро Целана у Вищій нормальній школі, й були написані між лютим і травнем 1966 року в Психіатричній університетській клініці св. Анни. Таким чином, хронологічно вони припадають на завершальну фазу роботи над збіркою «Волокнисті сонця», з якою мають багато тематичних паралелей. Два лейтмотиви домінують тут – мотив утрати світла й мотив страждань. За своєю образною системою вони належать до «атональної» лірики Целана.

Поетична збірка Пауля Целана "Притулок часу", яка вийшла у видавництві «Зуркамп ферлаґ» у 1976 р., майже через 7 років після смерті поета, містить 50 віршованих текстів. Це останні вірші Целана, які були написані між 25 лютого 1969 та 13 квітня 1970 рр. (за винятком поезії МИГДАЛЬНА, що датована 2 вересня 1968 р.). Вони вже не могли бути підготовлені до друку самим автором і були видані на основі трьох віднайдених в архіві поета конволютів. Центральну

В этой книге имя переводчика — Ольги Седаковой — стоит в качестве имени автора не случайно. Есть поэтические переводы, служащие узнаванию и просвещению, а есть, особенно у значительных поэтов, — служащие пониманию и просвечиванию. Пониманию и просвечиванию своего языка как говорящего инструмента. Такие переводы — не освоение, а присвоение, усвоение. И еще они — наука смирения. Именно к ним относятся переводы Ольги Седаковой из четырех больших поэтов ХХ века — Рильке, Клоделя, Элиота, Целана, — объединенные под одной обложкой если не в единый текст (что невозможно при всей разнородности этих авторов), то в единый контекст, — поэзии, так или иначе изменившей саму химию языка (языков) и сумевшей поддержать человеческие сердца «своим строем, ритмом, своим напряжением», своим внутренним «виражом» (важное для Ольги Седаковой понятие), возносящим эти сердца горé.

Восьма збірка віршів Пауля Целана Арія снігу (Schneepart), укладена ще самим автором, вийшла у світ через рік після його трагічної загибелі, вона є публікацією зі спадщини. Це найбільш зашифрована поетична книга Целана, яка ставить до своїх читачів особливі вимоги. Арія снігу може вважатися вершиною герметичної творчості Целана.

Пауль Целан (1920-1970) - крупнейший после Гёльдерлина, Тракля и Рильке метафизический поэт, поэт немецкого языка - родился в румынских Черновцах в еврейской семье. После возвращения из румынско-фашистских «трудовых лагерей» жил в Бухаресте, Вене и Париже (долее всего и до смерти). Преподавал немецкий язык в Эколь Нормаль. Спасаясь от прогрессирующего безумия, в одну из апрельских ночей бросился в Сену с моста Мирабо.
Целан был не просто влюблен в русскую поэзию и страстно ее переводил, но подобно Рильке испытывал особый трепет перед русским духовным типом, «внезападным» по существу. В посланиях к друзьям он иногда подписывался с обезоруживающей улыбкой: «Русский поэт в изгнании Павел Львович Целан».
Целан - один из наиболее семантически таинственных поэтов Европы. О его творчестве размышляли М. Хайдеггер, Х.-Г. Гадамер, Ю. Кристева, Ж. Деррида, Э. Левинас, О. Седакова и многие другие философы и филологи.

Поетична збірка Пауля Целана Світлопримус (1970), яка з’явилася посмертно, містить вірші, що були написані в першій половині 1967 р. під час перебування поета в паризькій університетській клініці Св. Анни. «Боротьба з демонами», яку поет мусив у цей час провадити, залишила свої сліди на багатьох із поетичних текстів, у яких тематизуються божевілля, біль і смерть. Водночас Целан завжди прагнув тримати руку на пульсі життя – він ревізує важливі етапи історичного розвитку, реагує на актуальні проблеми й виклики, які стоять перед людською спільнотою, й окреслює своє власне бачення майбутнього. У своїй парадоксальності й закритості деякі вірші не піддаються негайному розумінню, тим більше вони вимагають багаторазового уважного прочитання й спільного креативного мислення.

Поетична збірка "Волокнисті сонця" (1968) є найоб’ємнішою і, напевне, "найважчою" збіркою віршів у творчості Пауля Целана. Це засвідчила також сучасна йому літературна критика, яка після її появи виявилася доволі безпорадною й відреагувала такими паролями, як "суб’єктивна зашифрованість", "езотерична таємна мова", "суцільний герметизм" тощо. Тут знайшли своє вираження Целанові пошуки абсолютного вірша в особливо екстремальній формі, але, можливо, на цьому шляху він і справді проник до незвіданих сфер мови й крайніх меж поетичного промовляння, які для нас тільки жевріють у недосяжній далині. У своїй образній щільності й лаконізмі це вже поетична мова майбутнього.

Поетична збірка Пауля Целана "Злам подиху", вже п'ята за рахунком з серії повного зібрання творів письменника, містить 80 написаних в 1963-1965 роках віршів, які поділені на 6 циклів. В одному з листів до своєї дружини автор характеризує цю збірку як "справді найщільніше з усього, що я досі написав, але також і найоб'ємніше". Наявне вже у назві книги поняття подиху визначає у багатьох випадках також його програматику - подих як передумову життя і поетичного творення, як поетологічно-екзистенційний шифр безперервних метаморфоз людини.

Подих, за Р.М. Рільке, є водночас "незримим віршем", отож це поняття передбачає для Целана також невпинний розвиток його поетичних уявлень і принципів, пошуки нового, наснаженого реальністю і правдою, естетично довершеного вірша.

Книга писем Пауля Целана и Ингеборг Бахман «Время сердца» — шедевр европейской «любовной речи» середины XX века. Драматическая судьба двух немецких поэтов проникает в их любовный опыт, превращая каждую страницу их переписки в интенсивное проживание-переживание пределов и границ: языка, тела, культуры, памяти. Эпистолярный жанр в данном случае ничем не отличается от романного, а биографический, жизненный опыт — от поэтического. В книге содержатся новые переводы стихотворений Пауля Целана и Ингеборг Бахман, сделанные А. Прокопьевым.

Збірка "Нічийна троянда" займає центральне місце в поетичному доробку Целана й вважається вершиною його творчості. Вона охоплює вірші, що виникли між 1959 і 1963 рр. Подібно до збірки "Мовні ґрати", вона містить чітко виражену поетологічну програму, яка водночас є проектом буття. Конструювання нової дійсності відбувається із залученням екзистенційних питань і проблематики культурної ідентичності, насамперед страждань, заподіяних Голокостом, і відкриттям російської літератури, втіленням якої став для нього російсько-єврейський поет Осип Мандельштам. Космічні виміри Целанового універсуму виражаються, серед іншого, в численних інтертекстуальних зв’язках, які показують його як надзвичайно відкритого до світу поета.

«Мовні ґрати» – третя двомовна поетична книга Пауля Целана, що з’явилася в 1959 р. у видавництві «С. Фішер ферлаґ». Вона містить вірші, які виникли від початку 1955 – до кінця 1958 рр. й означають радикальну зміну в Целановій поетиці: перехід до так званої «сірішої» мови. 33 поезії збірки ввібрали в себе важливі біографічні, політичні й естетичні події та явища й окреслюють дійсність, яку необхідно «знайти і здобути». В поетологічному сенсі вони відзначаються своїм яскраво вираженим новаторським характером. Як і дві попередні книги «Мак і пам’ять» та «Від порога до порога», що вийшли українською та німецькою мовами, «Мовні ґрати» продовжують серію «Меридіан серця. Бібліотека німецькомовної літератури»

«Мовні ґрати» – третя двомовна поетична книга Пауля Целана, що з’явилася в 1959 р. у видавництві «С. Фішер ферлаґ». Вона містить вірші, які виникли від початку 1955 – до кінця 1958 рр. й означають радикальну зміну в Целановій поетиці: перехід до так званої «сірішої» мови. 33 поезії збірки ввібрали в себе важливі біографічні, політичні й естетичні події та явища й окреслюють дійсність, яку необхідно «знайти і здобути». В поетологічному сенсі вони відзначаються своїм яскраво вираженим новаторським характером. Як і дві попередні книги «Мак і пам’ять» та «Від порога до порога», що вийшли українською та німецькою мовами, «Мовні ґрати» продовжують серію «Меридіан серця. Бібліотека німецькомовної літератури»

До книги вибраних віршів видатного німецькомовного пое-
та Пауля Целяна (1920, Чернівці–1970, Париж) увійшли твори
автора, написані ним в останні роки життя. Збірка містить
сто поезій, надрукованих у прижиттєвих виданнях, а також у
книгах, що з’явилися відразу після трагічної смерті Целяна.
«Світлотиск» дає можливість ознайомитися з «пізнім» Целя-
ном, чия творчість відзначалася дедалі більшою тьмяністю
та герметичністю письма, численними поетичними кода-
ми й шифрами, залишаючись одним із найцікавіших явищ
європейської поезії другої половини ХХ століття.

Вибір, переклад текстів, вступне слово,
післямова та фото Сергія Жадана.

Збірка Пауля Целана «Від порога до порога» (1955) містить 47 віршів раннього паризького періоду й рефлектує найважливіші події життя автора поміж 1952 та 1955 роками. Основними мотивами цих віршів є кохання і смерть, поезія й мова, пам’ять про мертвих і людська солідарність. Поетичний код порога, двічі названий уже в заголовку книги, визначає символічну площину цих поетичних текстів, які з глибокою образною силою відтворюють екзистенційний межовий стан ліричного героя.

Поетична збірка Пауля Целана «Мак і пам’ять» (1952) знаменувала собою поворотний пункт повоєнної німецької лірики й стала символом «поезії після Аушвіцу». Все в ній було несподіваним і незвичним – спосіб мислення, образна структура, формальна вишуканість, мова. Однак вона аж ніяк не було раптовим поетичним осяянням, що з волі провидіння зійшло на молодого автора, а наслідком наполегливої багатолітньої праці й невтомних пошуків адекватного втілення болючої проблематики, яка після жахливих нацистських злочинів невідворотно постала у глибоко травмованій німецькій свідомості. Своєю збіркою «Мак і пам’ять» Целан прагнув дати поетичну відповідь на виклики часу. Тому ці вірші переконливо вписані в координати своєї епохи – не тільки як її вагоме естетичне досягнення, але і як важливе історичне та етичне свідчення.