Рецензии на книги — Иван Малкович

Обожнюю Різдво та різдвяні історії (останні читаю будь-якої пори року), тому "Золотий павучок" просто не міг пройти повз мене. Ця книжечка - про те, як важливо не занепадати духом. Війна війною, а свята хочеться навіть у найбезрадісніші часи. І святкувати просто життєво необхідно, аби не з'їхати з глузду. Бо все погане має початок і кінець. Варто лише дочекатися і не втратити себе. І триматися разом, бо так легше. І, врешті-решт, всі щасливі. Бо інакше і бути не може у вечір напередодні Різдва. Ілюстрацій - багато-багато. Навіть не так: вся книга - суцільна прекрасна ілюстрація, найяскравіші персонажі якої - втомлена і згорьована мама із великими сумними очима і пухнастий рудий кіт, що вигарцьовує навколо прикрашеної ялинки. Але для того, щоб оцінити такі чудові книги, мені довелося…

Сів дракончик на балкончик, випив чаю, з"їв вазончик.

Ми дракона не злякались, тільки дзвінко засміялись: - Залітай мерщій у хатку, будем їсти мармеладку"

Купила племінниці на подарунок на Новий рік, із задоволенням сиджу і читаю, згадую те, що вивчала з племінником) І для першої абетки для дітлахів раджу її - якісна тверда обкладинка та сторінки (їх якось важко навіть сторінками назвати - їх можна гризти і не прогризти :), гарні, яскраві малюнки - це приклад нової, якісної дитячої української літератури.

Я б сама хотіла, щоб у моєму дитинстві були такі книги. Але тішусь зараз з того, що можу купляти своїм дорогим малюкам саме такі книги і разом з ними повертатись у щасливий час - коли дерева були великі, новорічні свята очікувались як дива дивовижні, сонечко завжди посміхалось.

Бо я ж…

Коли, перш ніж піти до школи, я вдома вчила грамоту, в мене були гарні книжечки, але такої не було. Зате вона є в мене тепер - і чим же це не привід для радості? :) Саме з таких книжок і має починатися наука і прищеплюватися любов до читання й прагнення до освіти й самоосвіти, бо доброго й прекрасного тут - греблю гати. Видання А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ завжди вигідно відрізнялися від усіх інших вишуканим смаком, і АБЕТКА - на щастя, теж не виняток. Книжка починається з молитви до янголятка (ангелика), котрий ніби благословляє дитину на науку. А мій улюблений віршик у нинішню зимову пору якраз дуже доречний:

Уранці біля хати малесенькі сліди: зайчаточко вухате приходило сюди.

Стояло біля хати, ступило на поріг, хотіло нам сказати, що випав перший сніг.

Не бійтеся бути дітьми - погортайте цю…

Ну почему в моем детстве не было таких книг? Я даже не о содержании, а о картинках.

Что толку в книжке... если в ней нет ни картинок, ни разговоров?

А если к таким замечательным иллюстрациям добавить удивительно милую сказку, то можно помереть от зависти. Да,да, я завидую современным деткам!

Найти книгу в электронном формате невозможно, поэтому мне пришлось буквально собирать по частям текст. Но от этого чтение стало еще более увлекательным.

Все книги А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ красивые, интересные и, как по мне, подарочные какие-то. Но эта представляет особый интерес, по крайней мере для меня, т.к. проиллюстрирована нашей, всегда позитивной национальной гордостью - Женей Гапчинской)

вчора на нашій книжковій поличці оселилась ще одна книга. давно збиралась придбати її, і, нарешті, цей час настав.

авторами книги є засновник видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» Іван Малкович та ілюстратор Софія Ус.

в результаті праці двох талановитих людей ми й маємо ось таке маленьке диво, яке тішить не тільки дитяче серденько.

чому вчить вона?

в першу чергу, піклуванню про рідних. матуся зайчика захворіла і він вирішив знайти для неї мед.

вагаюсь й досі, говорити про непослух чи ні. мабуть, діти на цьому не акцентують так увагу, як дорослі.

але врешті решт, все закінчилося добре. саме так, як і має бути.

книгу читала донечка. виразно й емоційно. просто заслухатись можна було. та й усмішка весь час була на обличчі. люблю такі хвилини)

Одна из самых любимых книг моего 3-летнего сыночка. Добрая, трогательная, открытая и чистая история про малюсенького заботливого зайчонка. Потрясающие иллюстрации! Хотелось бы дома развесить такие картины... ) P.S. Издается на трех ( на сколько мне известно) языках ( украинском, русском и английском).

Я загубив свій ключ: я голочку соснову назвав своїм ключем - і загубив чомусь, і чомусь не знайду, й, відшукуючи, знову знаходжу не його - і до дверей тулюсь.

Я всі ці довгі дні ключа свого шукаю, - я загубив свій ключ? я мав його чи ні? який він? і чому так пахне він мені, як голочку сосни у пальцях розтираю...

Насправді, я обожнюю серію "Українська Поетична Антологія" (ще й назва така патріотична — УПА). Вона не лише дуже якісно зроблена та прекрасно оформлена, але й видає талановитих поетів, чиї вірші надзвичайно приємно читати. Першою моєю збіркою з цієї серії були "Триста поезій" Ліни Костенко, а згодом я вирішила познайомитися з поезією засновника видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" Івана Малковича. Та й Шевченківська премія, знаєте, не пустий звук!

У його віршах безмежна кількість…

История Лизы, маленькой девочки, которая безумно любила рисовать и читать о художниках. А еще у нее самые прекрасные сны. Вот она трогает крылья Леонардо, через мгновение передает спички Ван Гогу, беседует с ангелочками Рафаэля, застает Пикассо за рисованием его самой грустной картины, естественно все этим не заканчивается, но нужно же оставить немножко интриги.

Невероятно красивое издание, как и всегда в этом издательстве, потрясающие картины Гапчинской, уже только из-за них нужно покупать книгу. Немного поделюсь с вами этой красотой.

Определенно полезная литература для маленьких деток, а для взрослых замечательный способ опять повстречать любимых художников.

Маленька (за обсягом, формат у неї пречудовий величезний) книжечка про дива, що можуть статися саме у Святвечір. Причім дива ці не обов’язково магічні, як от створені золотим павучком прикраси для святкової ялинки. Дива створюють ті, хто вірить, чекає, хто знаходить радість навіть у сумні часи. Тато мусить захищати країну на війні, а його троє маленьких діток разом з мамою зустрічають Різдво в холодному помешканні без святкового столу… Хіба може тут бути свято? Але якщо триматися разом, якщо вірити один одному і разом робити все, щоб мрії здійснилися, можливо все, чи не так?

Історія, як завше, зовсім коротенька, але неперевершені ілюстрації Катерини Штанко доповнюють її і навіть розказують трішки своєї. Великий формат, яскравий друк, глянцевий папір — так зазвичай випускають хіба дорогі…

Тепла, добра, затишна книжечка, просякнута любов'ю - по-перше, любов'ю зайчика до своєї мами і навзаєм, а, по-друге, любов'ю автора та ілюстратора до своєї роботи. Хотілося іще щось додати, але забракло слів. Читайте, роздивляйтесь і насолоджуйтесь. Естетичне і моральне задоволення гарантоване!

Перед нами – книга-шедевр! Книга казок, ілюстрована настільки гарно, що хочеться розглядати ці неймовірні іллюстрації вічно! Неперевершені, найкращі художники України вклали всю душу в цю книгу... Улюблені Владислав Єрко, Кость Лавро, Катерина Штанко, Вікторія Пальчун та інші митці зуміли створити не просто книгу, а справжній витвір мистецва! Герої казок на цих малюнках настільки реалістично, красиво зображені, настільки їх очі сяють добротою, що мимоволі стають рідними та дорогими серцю. Величезний формат, білий крейдований папір, великий та зручний шрифт, досконалі ілюстрації, цікаві казки, багато з яких досі були нам невідомі – все це не може не втішити вдячного читача. В кожній казці – цілий світ, в кожному слові – скарби українського фольклору, невичерпна мудрість та щирість народу…

Какие же потрясающие иллюстрации. В них столько солнца и тепла. Маленький зайчик пошёл покупать мёд для мамы и заблудился. Какие приветливые и отзывчивые жители живут в этом городе. Добрая, милая история которая так нравится моей 3-х летней дочке. Очень красивая книга, которая сделает ваш вечер уютным. - Кстати, книга послужит отличным поводом к разговору о том как важно знать свой адрес, и что делать если малыш потерялся.

Пока что неоцененная у нас книга, точнее, оцененная только одним человеком словами о том, как жаль, что ее не оценили. Несколько, конечно, не достает оригинальных картин (хотя можно погуглить по названиям, конечно), с ними книга была бы целостнее (и лучше продавалась, возможно). Потому что люди, далекие, так сказать, от искусства, не понимают ее смысла.

День закоханих (у книжки) чудово святкувати з українськими казками, проілюстрованими українськими художниками.

"100 казок" — збірка українських книжок від найдитячішого видавництва «Абабагаламага». У збірці 3 томи, у мене, поки що, лише 1, і той другий, але це не заважає насолоджуватися красою У книзі 33 українські народні казки, як дуже відомі, так і такі, що зустрілися мені вперше. Кожна казка зі своїм малюнком від художника, і це той вид дитячих книг, що подобається мені найдужче — коли можна і читати, і розглядати, і всього вдосталь. Краса!

Різдвяні павуки - штука не нова. Про них є достатньо святочних книжок. Звичай робити різдвяних павуків є у Прибалтиці, Німеччині, Україні... навіть у США. Їх роблять з дроту, з намиста, з ниток, з соломи. Є давня різдвяна легенда - про павучка, що врятував святу родину, коли вони тікали до Єгипту. Тоді павуки звили павутину заслону й сховали Марію з Дитям від іродових солдатів. Звідси звичай плести з соломи "різдвяних павуків". Ще є легенда про павука, який прибрав і прикрасив хату бідної вдови до свята. Так виникла святкова позлітка - дощик, павутинка тощо - нею прикрашають оселю на Різдво саме на честь цього милосердного павука. Іван Малкович узяв за основу другу легенду. Але зробив із неї оповідання, саме оповідання, не казку. І переніс події в західну Україну 1918 року. Звісно, що…

Девочка Лиза любит живопись и, замечтавшись, попадает в мастерские знаменитых художников и даже немного помогает им создавать их великие шедевры. Иллюстрации прекрасны, но общий замысел книги как-то непонятен. Оригиналов картин нет, то есть ребенку нужно их или знать на память (?) или смотреть где-то в другом месте. Ну и текстовые связки между картинами какие-то скучные.

С одной стороны - это очень хорошая книжка - она позволяет познакомиться сразу с творчеством нескольких художников. По крайней мере - узнать их имена. Но что плохо - в книге нет оригиналов картин и далеко не везде они названы. Какие-то названия выделены шрифтом, но самой картины нет. Или наоборот - картина есть, названия нет. В общем - идея хороша - знакомство с художественным миром, но как-то сыровата. Поэтому мы читали страницу и тут же гуглили имя художника, чтобы посмотреть его работы. А иначе никак. Без такой дополнительной работы эта книга имеет мало смысла.

Прекрасное введение в историю мировой живописи для детей. Самое главное тут, конечно, прекрасные иллюстрации от Евгении Гапчинской стилизованные под работы ключевых мировых художников. При этом знакомство не заканчивается на классическом периоде: тут же и абстрактная живопись, и модернизм, и сюрреализм (почему-то забыли импрессионистов, но, самом собой, нельзя объять необъятное). Жаль, что издававшуюся на Украине книгу теперь сложно достать в России, но у кого есть возможность приобрести - очень советую.

До цієї книжки ми з донькою періодично звертаємось вже впродовж двох років. Їй подобається ця історія, та ще мабуть ілюстрації. В цій книжці на першому місці ілюстрації, вони дійсно класні, фантастичні, яскраві и гармонійно кольорові. Ростислав Попський в притаманному йому стилі намалював гарну історію, та придумав разом з видавцем Іваном Малковичем непогану історію, для дітей саме то. В історії є сюжетний центр – це подія на яку всі чикають – «Ніч великого вітру», і навколо неї відбувається історія. Взагалі історія дуже літня і легка, в неї передана атмосфера літніх канікул, тем більш що фоном виступає море, нові, цікаві друзі та цікава подія. Я би порекомендував цю книжку для малят, нехай вони не все поймуть з тексту, але будуть залипати на малюнки.