4.5

Я загубив свій ключ: я голочку соснову
назвав своїм ключем - і загубив чомусь,
і чомусь не знайду, й, відшукуючи, знову
знаходжу не його - і до дверей тулюсь.

Я всі ці довгі дні ключа свого шукаю, -
я загубив свій ключ? я мав його чи ні?
який він? і чому так пахне він мені,
як голочку сосни у пальцях розтираю...

Насправді, я обожнюю серію "Українська Поетична Антологія" (ще й назва така патріотична — УПА). Вона не лише дуже якісно зроблена та прекрасно оформлена, але й видає талановитих поетів, чиї вірші надзвичайно приємно читати. Першою моєю збіркою з цієї серії були "Триста поезій" Ліни Костенко, а згодом я вирішила познайомитися з поезією засновника видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" Івана Малковича. Та й Шевченківська премія, знаєте, не пустий звук!

У його віршах безмежна кількість ліричності та ніжності, філософії, роздумів про життя. Ще мені дуже сподобалося його розуміння дитинства, душі дітлахів. Ця поезі ніби огортає турботою. І я щаслива, що тримала в руках цю збірочку.