Хіба можна було довірити кохання дню?  Людські погляди розірвали б його на шматки лише за такий день.  І згадки не залишилося б.  Ні... Кохання – не для чужих очей.  Кохання то таємниця.  Незбагненна примха безрозсудного серця.  Квітка папороті.  Палкі обійми під сонцем не змусять цю квітку розпуститися вночі.  Тільки дві зірки, які раптом перестануть світити холодним блакитним вогнем, запалають теплим світлом кохання і впадуть у своє кохання, як у темний, безлюдний ліс, де на них уже чекає квітка папороті.  І що його скаржитися на втрату I ленного життя?  Кохання краще за життя.  І щоб це зрозуміти, потрібно прожити все життя.