Найбільшим досягненням людства була не перемога над смертю. А припинення діяльності уряду.
У часи, коли світову цифрову мережу називали "хмарою", люди гадали, що надання завеликої влади штучному інтелекту призведе до згубних наслідків. Усі засоби масової інформації рясніли казками-застереженнями. Машини були одвічними ворогами. Але потім "хмара" переросла в Шторм, зародилася свідомість чи якийсь її відповідник. Попри людський страх, Шторм не захопив влади. Натомість люди усвідомили, що ця система здатна керувати всім набагато ефективніше за політиків.
У часи Шторму силу та владу визначали людська зарозумілість, власні інтереси й нескінченні війни. Це було неефективно. Недосконало. Корупційно.
А Шторм неможливо підкупити. Та й не тільки в тому річ— алгоритми базуються на повній сукупності людських знань. Щойно Шторм здобув владу, стало не потрібно витрачати час і кошти на політичне позерство, помирати у війнах, деспоти більше не знущалися з цілих народів. Ну звісно ж, політики, диктатори та військові найманці були не надто раді, але їхні колись такі гучні та лячні голоси тепер здавалися мізерними. Як виявилось, імператор не лише одягу не мав, але і яєць.
Шторм буквально знає все. Коли і де будувати дороги; як уникнути харчових відходів під час розподілу їжі й таким чином закінчити світовий голод; як захистити довкілля від невпинного збільшення населення. Він створює робочі місця, одягає бідних, започаткував "Світовий кодекс". І тепер уперше в історії закон є не лише тінню правосуддя, а став власне правосуддям.
Шторм подарував нам ідеальний світ. Утопія, про яку лише мріяли наші пращури, — це наша реальність.
Шторм не має влади лише над однією річчю.
Цитаделлю женців.
Коли було вирішено, що необхідно контролювати приплив чисельності людства, також вирішили, що за це мають відповідати самі люди. Ремонт мосту чи міське планування можна доручити Шторму, але забрати життя — ця дія підпорядковується сумлінню та свідомості. А оскільки довели, що Шторм не наділений цими рисами, вирішили створити Цитадель женців.
Я не шкодую про це рішення, але часто гадаю, чи не міг би Шторм упоратися з цією роботою краще.

Зі щоденника збирання в. ж. Кюрі