Й коли я отак споглядав... «Прогулянка»

Й коли я отак споглядав землю, повітря й небо, мене навідала печальна й невідпорна думка, що я ув’язнений між землею й небом, що всі ми таким чином нещасні бранці, що в нас немає ніякого шляху на інший бік, крім того, що веде через могилу.