Тут справді жив дивний народ. Ці люди могли місяцями стояти на морозі під кулями силовиків і йти проти зброї ненависної старої влади з бруківкою, віддаючи сотні життів, а потім спокійно сидіти перед телевізором, спостерігаючи, як до новго апарату приходять ті самі, а у політиці та суспільному житті змінюються лише назви. Сила будь-якої нації не в екстремізмі, а у послідовності й здатності доводити до кінця бодай щось. Тут терпіли до останнього, потім під гарячу руку масштабно й радикально, хапалися за все одразу, а далі сварилися, наче лебідь, щука та рак, грузнучи у болоті й кидаючи розпочате на півдорозі...