Издания и произведения

«Intermezzo» — імпресіоністична новела Михайла Коцюбинського, написана в 1908 році в Чернігові. Новела складається з 11 частин, що пов’язані образом митця — учасника й оповідача зображуваного; розповідає про його духовне одужання при зустрічі з природою. У творі порушено проблеми душевної рівноваги, повноцінного життя, специфіки творчого процесу.

«Intermezzo» — лирическая новелла, написанная в традициях импрессионизма, которую критики и литературоведы называют вершиной творчества Коцюбинского. Душевная усталость автора, вызванная рутиной общественной деятельности, семейными проблемами и постреволюционными событиями (полицейским надзором и государственным террором), трансформируется в спокойное созерцательное состояние, которое удается достигнуть только в единении с природой, не зря «солнце», «жаворонки», «поля в июне» являются полноправными действующими «лицами» новеллы. Но даже в этот райский уголок проникает еще один неотъемлемый персонаж – «человеческое горе», а «железная рука…

«Intermezzo» — лирическая новелла, написанная в традициях импрессионизма, которую критики и литературоведы называют вершиной творчества Коцюбинского. Душевная усталость автора, вызванная рутиной общественной деятельности, семейными проблемами и постреволюционными событиями (полицейским надзором и государственным террором), трансформируется в спокойное созерцательное состояние, которое удается достигнуть только в единении с природой, не зря «солнце», «жаворонки», «поля в июне» являются полноправными действующими «лицами» новеллы. Но даже в этот райский уголок проникает еще один неотъемлемый персонаж – «человеческое горе», а «железная рука…

Повість Михайла Коцюбинського «Intermezzo» — класика українського імпресіонізму. У творі все символічне — від героїв до поетики. Перед читачем постають головні дійові особи — Залізна рука городу, Ниви у червні, Сонце, Три білих вівчарки, Зозуля, Людське горе. Головний герой твору прагне відпочити від людей і лише серед зелених степів і бездонної небесної блакиті він нарешті чує тишу. Однак хіба можна втекти від Залізної руки городу? Хіба Людське горе не зустріне його і там, не нагадає про себе? Світ душі, світ природи і світ людей зливаються воєдино в непорозуміннях і швидкоплинних моментах гармонії. Повість зацікавлює глибиною ідей та метафоричним багатством.