Золотые весла времени, или Уйди-уйди

Кожен повертається у минуле як може - через старі фотоальбоми, музику, друзів чи власні спогади у замурзаному щоденнику, або ж трапляється диво і знаходиться такий собі проводир у часі й просторі, якому варто назвати лише дату та місце і ти опинишся саме там, куди так прагнув. Це й трапляється з героєм повісті - письменником) Він зможе повернутись у Москву воєнних та перших повоєнних років - час свого дитинства та юності...

Я сміялася й сумувала разом з Киром, Вітром, Олесею та їх дорослим другом, героями книги, мандрувала Грохольським провулком, дивилась старі фільми у затишному московському кінотеатрі, завітала на урок німецького Олени Прекрасної, їздила в Пушкіно на танці, слухала про дядька Серьогу та вбивство Льоні Маніна...

"Золоті весла часу... Вони повільно обертали, несли в…