3.5 Читати, чи дивитись?

Вся дилемма полягає в тому, що не можна з стовідсотковою впевненістю сказати чи гірша книжка за свою власну екранізацію. Здавалося б, гра акторів, їхні репліки, всілякі сюжетні звороти були за межою добра та зла, однак, все це насправді зумовлене самим оригіналом. Цей булькотливий котел оповідання (На соусі з інопланетного вторгнення, додамо трохи особистої драми головних героїв. Ставимо на повільний вогонь оповіді, ретельно перемішуючи переказ подій від декількох персонажів. Коли доведете читачів до "кондиції" додайте дрібку підліткової романтики та анґсту. Екшн сцени - за смаком.) від "кулінара-аматора" намагається видати себе за справжнісіньке приворотне читацьке зілля, та йому бракує самого необхідного - магії, яка б змусила читача якщо не повірити у справдешність історії, то, хоча б, співчувати героям.
Не переходячи на особистості, слід зауважити, що автор - не чарівник, він лише намагається "в підлітковий жанр". Та, як затяті ігромани, доста впевнений, що існує якась формула успіху, що як її дотримуватись, то вона неодмінно призведе до росту читацької уваги та виведе до найвищих щаблів списку бестселлерів. Одного важного компоненту цієї міфічної формули він не взяв до уваги: якщо в автора не вистачить майстерності магії, то його твір буде вартий лиш короткострокового хайпу.
Тема іншопланетного вторгнення розкрита не вповні.
Ніякий cliffhanger не змотивує взятися за продовження цієї історії. Хоча можливо, якщо це буде остання непрочитана книга на всій планеті Земля... Та ні, здалося.