5 Книга, котру повинен прочитати кожний.

Рита Шепетіс "Поміж сірих сутінків".
Це 10 з 10.
Дві руки, які тримаються одна за одну, на одній руці свастика на іншій серп і молот, а поміж рук падає розірваний литовський прапор.
Після цієї книги я зрозуміла як багато я не знаю в нашій історії.Те що повинен знати кожний. Те що СРСР приховувало. 50 років страждання людей. Примусовий вхід Литви в СРСР .
Сюжет починається в вечорі 1941 року в Литві. В сімї Костаса Вілкаса.
НКВД увірвалось в їх життя, без запрошення. Сімя Вілкаса складалась з дружини Елени, 16-річної дочки Ліни, та 11-річного сина Йонаса.
СРСР увірвалось в життя Литви, щоб забрати найцініше і розділити депортацією половину Литви. Забрати у них домівки, сімю, життя...
Людей кидають в товарні вагони і як скота вивозять із Литви. В вагонах люди починають знайомитись і підтримувати одне одного. Саме тут Ліна зустріне свого майбутнього чоловіка. "Злодіі і повії" було написано на вагонах, котрі везли інтелегенцію Литовського народу. Кормили людей, лише коли поїзд зупинявся, відро води і відро баланди.У Вільносі вагони розчепили і чоловіків з жінками і дітьми назавжди розділили. Тижні дороги в маленьких, вузеньких вагонах. Шість тижнів людей в дорозі не кормили, так як поїзд не зупинявся, після місяців в вагонах сімю Вілкаса на машинах доправили до трудового табіра на Алтаї, де вони провели 264 ночі. Вони опинились в колгоспі, де повинні були вирощувати картоплю і буряки і за свій тяжкий труд отримували пайку у розмірі 300 грам хліба на людину. Саме тут розпочинаються майбутнє кохання Ліни та Андрюса. Два підлітка які опинились в цьому пеклі. НКВД примушує підписати документ, в котрому люди добровільно повинні признати, що вони злочинці і заслуговують на 25 років тяжкої праці. З часом люди звикають до голоду, тяжкої праці, приниження с боку радянских людей, вони разом, далеко від рідної землі, їх сімїї розірвані та розкидані по всьому СРСР. Ліна дізнається, що її батько живий і знаходиться в тюрьмі.І знову серед ночі оголошують список за яким частину людей перевозять.Люди в надії на допомогу Америки, та в Сталіна свої плани. Через кілька днів дороги сімя Вілкас опинилась біля Північного полюса.Трофимовськ. Ліс, сніга, морози і знову те лихе НКВД, котре не дає навіть житла, люди примушені будувати собі юрти, щоб хоч якось врятуватись від холоду. Знову тяжка праця, але люди вже втратили надію, сили та своє здоровя . Люди починають хворіти на тиф, дизентерію, цингу. Люди помирають.
Ліна та Йонас втрачають спочатку батька в тюрьмі, згодом і мати.
Але діти не втратили надію. Одна сімя заплатила своєю свободою за свободу іншої сімї.
Книга, котру повинен прочитати кожний.